Національне агентство з питань запобігання корупції та ГО “Рух ЧЕСНО” внесли перших 100 осіб до реєстру державних зрадників.

Серед цих 100 осіб 73 – політики, 13 – представники правоохоронних органів, 13 – медійники, а також один суддя.

У реєстрі зібрані дані про колаборантів із 14 областей України.

Перед тим, як внести особу до цього списку, “Рух Чесно” перевіряє потенційних кандидатів. Для перевірки інформації він активно співпрацює із правоохоронними органами і громадськими організаціями.

Загалом у реєстрі чотири категорії осіб: політики, судді та юристи, медійники і правоохоронні органи.

“Рух Чесно” продовжує шукати колаборантів і закликає усіх, хто має таку інформацію, ділитися нею.

Інформацію про всіх учасників списку можна переглянути за посиланням. 

І ми вирішили переглянути, чи є в цьому списку хтось з Болградського району. Виявляється, є.

До держзрадників віднесено депутата Болградської районної ради Бориса Кальчева.

До відома, Борис Кальчев довгий час очолював районну організацію комуністичної партії України. Аж поки вона не була заборонена. Весь цей час він був у жорсткій опозиції – спочатку до Партії регіонів, потім до Опозиційного блоку і взагалі до всіх, хто не підтримував комуністичні ідеї і лозунги.  

Але зовсім несподівано на останніх виборах до Болградської районної ради він опинився в списках своїх давніх опонентів –  районної організації «Опозиційна платформа – За життя». І навіть пройшов в депутати.

Гадаємо, до списку держзрадників його включили не за політичну нерозбірливість, а за щось інше, якщо в перший день відкриття реєстру він опинився в списках колаборантів. І щось нам підказує, що в цьому списку по Болградському району він може бути не єдиним.

Борис Кальчев був одним з тих депутатів від ОПЗЖ, хто не підтримав районну программу допомоги теробороні Болградського району.

Зараз Борис Кальчев, незважаючи на пенсійний вік, очолює Болградську філію Одеського обласного центру зайнятості.

Нагадаємо, 3 березня Верховна рада ухвалила закон, яким передбачила кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність.

Які дії громадян України вважаються колабораціонізмом?

Громадянин України публічно (на мітингах, зборах, в пресі, в мережі Інтернет, тощо) заперечує збройну агресію проти України, окупацію частини території України, закликає до підтримки дій держави-агресора, підтримує збройні формування агресора та його окупаційну адміністрацію, закликає співпрацювати з державою-агресором та її уповноваженими органами, а також до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

Громадянин України добровільно зайняв різного роду посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а також брав участь в організації та проведенні незаконних виборів чи референдумів на тимчасово окупованій території або публічно закликав до проведення таких незаконних виборів чи референдумів на тимчасово окупованій території.

Здійснення громадянином України пропаганди в інтересах держави-агресора у будь-яких закладах освіти та сприяння впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти України.

Передача матеріальних ресурсів військовим держави-агресора, господарська діяльність у взаємодії з державою-агресором.

Організація та проведення заходів політичного характеру, як то з’їзди, збори, мітинги, походи, демонстрації, конференції, круглі столи тощо, для підтримки держави-агресора, а також активна участь у таких заходах.

Громадянин України добровільно зайняв посади в створених державою-агресором судових або правоохоронних органах, а також добровільно брав участь незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях держави-агресора чи надавав таким формуванням допомогу у веденні бойових дій проти України.

Під час зайняття посад в незаконних органах створених державою-агресором, вчинив дії або прийняв рішення, що призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.

Яка відповідальність за дії колаборанта?

Залежно від тяжкості вчиненого колаборантом кримінального правопорушення стаття 111¹ Кримінального кодексу передбачає різні види покарань, що можуть застосовуватися до нього:

позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років;

виправні роботи на строк до двох років;

арешт на строк до шести місяців;

штраф до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

позбавленням волі на строк до п’ятнадцяти років;

довічним позбавленням волі.

Крім того, як додатковий вид покарання до винної особи може застосовуватися конфіскація майна.

Тетяна Терзі