Коли згадують про туристичні маршрути України, Рені не так часто потрапляє в ТОП-списків. Але саме тут, на самому півдні Одеської області, в Українському Придунав’ї, знаходиться це місто з багатою історією, чий туристичний потенціал ще належить розкрити. За лаштунками його повсякденного життя приховуються унікальні пам’ятки, живі свідчення багатонаціональної історії міста на Дунаї, де переплелися долі багатьох народів, та відчувається його неповторна атмосфера. Більш детальніше – в огляді інтернет-видання «Махала».
Вашу подорож варто почати з серця Рені – площі Свободи. Незважаючи на компактні розміри, вона є справжнім осередком відомих пам’яток. Саме тут височить Свято-Вознесенський собор – головний храм міста, який був зведений у 1857 році на кошти місцевої благодійниці Дар’ї Гаврилівни Ковригіної. Історія зберегла навіть напис на портику храму, що свідчить про її внесок. Всередині колись стояла біла мармурова плита з автобіографією цієї жінки, яка, на жаль, зникла в 1940 році. Сьогодні собор, який у 2005 році отримав статус пам’ятки архітектури обласного значення та з обласного бюджету було виділено кошти на його ремонт та облаштування, вражає своєю величністю: новий купол з триметровим хрестом, чотириярусне паникадило з 90 лампадами, а в музеї міста зберігається унікальна ікона святого Симеона Столпника, якою освячували храм у 1858 році.
Пройдемо до скверу навколо собору, де вас чекає ще одна історична пам’ятка – меморіал, який місцеві жителі називають «Пам’ятник з орлом». Це місце має глибокий символічний сенс.
Після Першої світової війни в Європі ввели загальний День поминання, і в Рені його відзначали службою у Свято-Вознесенському соборі, після чого учні шкіл, службовці держустанов, військові та парафіяни храму хресною ходою вирушали на військовий цвинтар. Але перехід у п’ять кілометрів давався тяжко, особливо дітям. Тому у 1935 році було вирішено за рахунок пожертв громадян та коштів муніципалітету перенести останки 187 воїнів, загиблих у російсько-турецькій війні 1877-1878 років, до центру міста. Кошти на пам’ятник виділило румунське товариство «Культ героїв». Історія додала сюди ще один сумний штрих: у 1943 році тут поховали ще шестеро румунських прикордонників. П’ять невеликих хрестів з тих поховань збереглися донині.
Тут же, у сквері, розташовані ще два важливих меморіали: пам’ятний знак «Жертвам Голодоморів та політичних репресій в Україні» та пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам. Біля них щороку відбуваються вшанування, які об’єднують мешканців міста.
Через дорогу від собору на туристів чекає Ренійський історико-краєзнавчий музей. Недавня реконструкція перетворила його на справжній культурний осередок. Завдяки ентузіазму невеликого колективу, тут зібрано вражаючу колекцію: від геологічних та палеонтологічних знахідок до етнографічних скарбів і творів місцевих майстрів. Кожен експонат розповідає унікальну історію цього прикордонного краю.
Від площі рушаємо до міського парку Перемоги. Тут вас зустріне меморіальний комплекс «Ніхто не забутий, ніщо не забуто». Його історія почалася 4 листопада 1951 року, коли в урочистій обстановці відбулося перепоховання останків загиблих десантників, які спочатку були поховані на околиці села Нагірне. Того ж дня було відкрито пам’ятник, на якому було висічено імена похованих. Власне сам меморіал було відкрито 9 травня 1975 року. До пам’ятника та братської могили перед ним додалася стела з іменами жителів Ренійського району, що загинули у Другій світовій війні.
Тут же, в парку, біля дитячої бібліотеки вас чекає зустріч зі справжньою казкою – пам’ятником Червоній Шапочці та Сірому Вовку. Цю чарівну композицію створив місцевий майстер Сергій Шавловський, а встановили її у 2015 році до ювілею одного з братів Грім. Це одне з улюблених місць маленьких ренійців.
Особливе місце в парку займає арт-об’єкт «Я люблю Рені», виконаний у кольорах українського прапора. Ідея створення належить пастору церкви «Світ миру» Окерту Потгітеру, а втілила її в життя його вдова Мішель Потгітер за підтримки мера Ігоря Плехова та друзів з Південної Африки. Відкриття об’єкта у травні 2022 року стало важливою подією для міста, хоча останнім часом він постійно страждає від вандалів.
Завершуючи прогулянку парком, зверніть увагу ще на одну визначну пам’ятку – так званий будинок Димитріаді. У місті добре знають цей старовинний будинок на вулиці Парковій, який виходить на Вознесенську: він належав дідові астронома Олександра Дейча по материнській лінії Анастасію Димитріаді, який був міським головою Рені. Вже багато років, починаючи з радянських часів, його займає відділ освіти (спочатку районний, тепер міський). На будівлі встановлено меморіальну дошку з написом: «У цьому будинку народилися доктор філологічних наук Арістид Іванович Доватур та доктор фізико-математичних наук, астроном Олександр Миколайович Дейч». По краях розташовані два барельєфні портрети з чорного граніту відомих учених, двоюрідних братів Дейча та Доватура, чиї дитячі роки пройшли у Рені.
З міських пам’яток хотілося б також назвати колишню школу №1 (нині філія №1 опорного закладу «Ренійський ліцей №1») по вул. Соборній, яка носить ім’я видатного українського письменника Михайла Коцюбинського, який наприкінці XIX століття у складі філоксерної комісії побував у Рені, залізничний вокзал (теж по вул. Соборній), єврейський цвинтар по вул. Будагяна, пам’ятник видатному хірургу Михайлу Романову у колишній портовій лікарні та інші.
Звісно, в одній публікації про всі пам’ятки міста на Дунаї розповісти неможливо, однак на нашому сайті вже виходили окремі тематичні публікації, в яких розповідалося про багатьох з них – наприклад, про пам’ятний знак «Планета Рені», пам’ятник морякам-дунайцям, а також пам’ятні знаки загиблим у роки Другої світової війни у таборі військовополонених і цивільних осіб «Бужорка» та іноземним військовополоненим у приймально-пересильному таборі №38.
Фото автора.
Інтернет-видання Бессарабії
