Інтернет-видання Бессарабії
Пошук

Планета «Рені»: незвичайна пам’ятка з унікальною передісторією

28 Липня 2024 16:45
Микола Григораш
Планета «Рені»: незвичайна пам’ятка з унікальною передісторією

У Рені на перетині вулиць 28 червня та Паркової (колишньої Гагаріна), поряд з кафе «Ласунка» знаходиться невисокий вузький постамент, на якому красується металева куля сірого кольору з округлими вм’ятинами по всій поверхні та написом «RENI №1792». Це що, якийсь пам’ятник? Відповідь отримуємо з таблички нижче: «Пам’ятний знак встановлено на честь відкриття 24.01.1968 в Кримській астрофізичній обсерваторії Людмилою Черних малої планети Рені №1792». З чого стає зрозуміло, що цей шар символізує якесь небесне тіло, назване на честь маленького містечка на Дунаї, а вм’ятини на ньому зображають кратери.

Пам’ятний знак з’явився в цьому місці відносно нещодавно, у 2018 році, і був відкритий до Дня міста. Ініціатива його виготовлення та встановлення належала місцевій громадській організації «Наша спадщина» та була підтримана владою міста. А виготовив його ренієць Сергій Шавловський, який у свій час працював слідчим карного розшуку в райвідділі міліції, а потім разом із дружиною поїхав на заробітки до Польщі, де доля звела його зі скульптором Едмундом Майковським, у якого він був підмайстром і перейняв секрети виготовлення скульптур зі штучного каменю.

Сергій Шавловський, уродженець міста Рені

Місце, де знаходиться пам’ятний знак – одне з найлюдніших, адже поряд знаходиться не лише кафе, а й парк Перемоги, і мешканці, що тут гуляють, особливо гості міста, із задоволенням фотографуються на тлі пам’ятника далекої планети. І ті, хто не знає передісторію цієї пам’ятки, задаються питанням: чому відкрите понад півстоліття тому небесне тіло названо саме на честь Рені?

Як виявилося, Рені – це мала батьківщина відомого радянського астронома, професора Олександра Миколайовича Дейча, де він народився далекого 1899 року. Після закінчення 1924 року Ленінградського університету почав працювати в Пулковській обсерваторії, де працював до кінця свого життя (вченого не стало 1986-го). 5 липня 1929 року відкрив астероїд 1148 Rarahu, він також є автором понад 120 наукових праць. А радянський, український та російський астроном Людмила Іванівна Черних (1935-2017) – учениця Дейча, була співробітником Інституту теоретичної астрономії АН СРСР. У 1979-1990 роках посідала друге місце у світі серед астрономів-жінок за кількістю відкритих малих планет, і коли вона відкрила в сузір’ї Рака чергове небесне тіло, то присвятила його своєму вчителю та вирішила дати йому ім’я міста, в якому народився Олександр Дейч.

За іншими даними, це було прохання самого Дейча назвати його на честь своєї малої батьківщини. 

«У 80-ті роки у нашому місті при будинку піонерів працював пошуковий клуб «Істрос», ним керував історик та краєзнавець Валерій Михайлович Кожокару, мій друг та колега, якого вже немає з нами. Він разом зі своїми вихованцями побували в Ленінграді та в Пулково, де зустрілися з професором Олександром Дейчем. Валерій Михайлович, який, до речі, очолював і наш Ренійський районний історико-краєзнавчий музей, про цю поїздку докладно писав у районній газеті «Придунайська іскра». Пошукайте в підшивках тих років і ви обов’язково знайдете цю публікацію», – порадив журналісту «Махали» краєзнавець Михайло Салабаш.

Така стаття у місцевій районці справді знайшлася, вона була опублікована у номері за 5 січня 1988 року. Валерій Кожокару писав: «Незважаючи на тяжку хворобу, яка на два роки прикувала Олександра Миколайовича до ліжка, він двічі зустрічався із істрівцями. Під час розмов згадував дитинство, проведене в Рені, знайомі місця, імена друзів та близьких. Багато цікавого розповів нам про комету Галлея, яка наближалася тоді до Землі. Подарував клубу її фотографію».

Валерій Кожокару

У ті роки багато ренійців вважали, що малу планету, названу на честь нашого міста, відкрив сам Олександр Дейч, але Валерій Кожокару спростував цю думку цитатою з листа Людмили Черних: «Дорогі істрівці! Надсилаю на ваше прохання деякі матеріали за малою планетою №1792 Рені. Ця планета була відкрита мною 24 січня 1968 як об’єкт 15.7 зіркової величини в сузір’ї Рака і отримала попереднє позначення 1968 БГ (літери латинські) в міжнародному каталозі малих планет. Наші спостереження малої планети тривали до 3 березня. Усього за цей час було отримано чотири її положення. На підставі цих спостережень американський астроном Конрад Бардвелл в обсерваторії Цінцінаті (США) визначив її попередню орбіту. Він також встановив, що їй належить кілька розрізнених спостережень, отриманих різними обсерваторіями світу за весь час із 1931 по 1959 роки. Завдяки цьому з’явилася можливість покращити попередню орбіту, а мала планета була занесена до міжнародного каталогу планет під номером 1792 року. Вона присвячується відомому радянському астроному О.М. Дейчу і названо ім’ям вашого міста, де народився Олександр Миколайович».

З цієї цитати стає зрозуміло, хто саме відкрив вказане небесне тіло, проте залишається незрозумілим Людмила Черних сама вирішила так назвати його на честь свого вчителя чи це було прохання самого Дейча. Як би там не було, в 1968 році на просторах безмежного Всесвіту з’явилася мала планета №1792 Reni, внесена під цією назвою в усі астрономічні карти та атласи, чим ренійці можуть пишатися. За даними Кримської астрофізичної обсерваторії, вона здійснює один оберт навколо Сонця за 4,63 земних роки, рухаючись еліптичною орбітою. Як і інші подібні астероїди, мала планета Рені має неправильну форму, її максимальний діаметр досягає приблизно 20-23 кілометрів.

Але повернемося до статті Кожокару. У післямові Валерій Михайлович пише, що Дейч дуже просив надіслати йому фотографію будинку, в якому він народився, і він виконав його прохання. У Рені добре знають цей старовинний будинок на вулиці Парковій, який виходить на вулицю Вознесенську: він належав дідові астронома по материнській лінії Анастасію Димитріаді, який був міським головою Рені. Вже багато років, починаючи з радянських часів, його займає відділ освіти (спочатку районний, тепер міський). На будівлі встановлено меморіальну дошку з написом: «У цьому будинку народилися доктор філологічних наук Арістид Іванович Доватур та доктор фізико-математичних наук, астроном Олександр Миколайович Дейч». По краях – два барельєфні портрети із чорного граниту відомих вчених, двоюрідних братів Дейча та Доватура, чиї дитячі роки пройшли у невеликому містечку Рені.

Поділитись
Зараз читають