Сьогодні рік, як Україна перебуває в воєнному стані. Як пройшов цей період для мешканців Болградського району, якими подіями запам’ятався?
Лютий
Лютий в Болградському районі завжди асоціювався з проведенням фестивалю народних традицій “Трифон Зарезан”, і це свято стало останнім яскравим спогадом минулого року. Вже тоді в засобах масової інформації точились дебати щодо ймовірних провокацій РФ, бо спостерігалося накопичення російських військ біля кордонів з Україною.
Напад на Україну відбувся 24 лютого, ця дата поділила життя українців на до і після. Того дня Росія здійснила перший масований ракетний обстріл майже по усій території України та оголосила “спеціальну воєнну операцію” з метою нібито “демілітаризації та денацифікації України”. В Україні ввели воєнний стан.
Ворог обстріляв острів Зміїний, українських військових взяли у полон, серед них були й мешканці Болградського району.
Березень
На початку березня у Болградський район прийшла перша страшна звістка про загибель на фронті захисника України, уродженця cела Залізничне Дунєва Руслана.
Тоді ми стали писати про волонтерів, гуманітарну допомогу, розвінчували фейки, що розповсюджували колаборанти. Знаходили відповіді на запитання про підвищення цін на продукти харчування, ліки та пальне. Саме в березні при Болградській військовій адміністрації почав роботу гуманітарний штаб, що займався резервом продуктів, медикаментів, розподілом допомоги з-за кордону. Мешканці району збирали необхідну допомогу військовим, переселенцям, містам, що постраждали від обстрілів.
Квітень
Українці залишали домівки, щоб вберегтися від руйнівних обстрілів і окупації. Болградський район став для багатьох тимчасовим прихистком, тут зупинялися вимушені переселенці, що рушали на кордон з Молдовою та Румунією. Болградський район став новим домом для покалічених війною доль. Ми писали куди, до кого та за якою допомогою можуть звертатися вимушені переселенці.
У квітні з російського полону повернувся пілот, уродженець села Нові Трояни Іван Пепеляшков, нашому земляку Максиму Миргородському надали звання генерал-майор.
Сільгосппідприємства району проводили посівну кампанію в зжаті строки через погодні умови та проблеми з недостачею палива, посівного матеріалу та добрив.
Війна знесилювала нас болючими звістками, у квітні Криничненська громада зустрічала полеглого героя Мінкова Івана та Болград дізнався про загибель свого уродженця Оцерклевича Віктора, якому надали звання Героя України посмертно.
Травень
8 травня РФ завдала ракетний удар по інфраструктурі міста Арциз, постраждав хлібний завод, а також пошкоджено трансформаторну підстанцію, через що більша частина міста залишилися без світла.
Тоді ж Болградську громаду знову сколихнула жахлива новина про загибель журналіста, лейтенанта ЗСУ Мединського Максима.
Травень став місяцем відвертостей переселенців, зі сторінок нашого видання читачі дізнавалися те, що довелося їм пережити, як рятувалися та починали життя спочатку.
Червень
Розпочався місяць з розв’язання питання, щодо обладнання захисних споруд району, в першу чергу навчальних закладів, щоб була можливість відновити навчальний процес.
З полиць магазинів зникла сіль, ажіотажний попит викликала новина про припинення роботи заводу “Артемсіль” через активні бойові дії у районі видобутку. Ціни на цей товар стрімко росли через логістичні витрати, сіль завозили в Україну з Туреччини, Румунії, Польщі.
Липень
Аграрії району зіткнулися з проблемою збуту зерна та його низькою ціною, посівна кампанія воєнного часу була найскладнішою за весь час української незалежності. Керівництво Одещини заспокоювало населення та зазначало, що продовольчої кризи не буде.
В Болградському районі працювали комісії з перейменування вулиць, площ та провулків, які мають прив’язку до радянського тоталітарного режиму.
Липень також став скорботним для Болградської та Василівської громади, в останню путь провели захисників Бахчеджі Сергія та Вейцмана Родіона.
Внаслідок ракетного удару по жилому дому в Сергіївці Білгород-Дністровського району загинула уродженка села Банівка Мільчева Наталя, її двоє синів отримали серйозні травми.
Серпень
В Болградському районі вперше відзначили День української державності.
Журналіст, уродженець села Виноградівка Болградської громади Іван Капсамун розповів нашому виданню про вплив війни на гагаузів Бессарабії та про складності процесу декомунізації.
В Болграді створили мурал з українським орнаментом до річниці заснування міста.
Міністерство освіти оновило шкільну програму у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ, вилучені з програми російська та зарубіжна література, оновлено перелік певних політичних термінів.
Вересень
Громади району почали підготовку до зими, закупили потужні генератори та дизельні електростанції.
Арцизька громада об’єдналася, щоб зібрати кошти на авто для ЗСУ у благодійному ярмарку. Житель Болграду, військовий Владислав Бандар отримав звання “Герой України”, він втратив руку внаслідок артилерійського обстрілу.
В Болграді та селі Криничному були встановлені перші меморіальні дошки на честь загиблих захисників України. У кінці вересня Болград простився з полеглим воїном Олександром Петровим.
Жовтень
Редакцію видання “Дружба-Махала” відвідав 83-річний переселенець з Донецької області, який підтримав благодійну підписку та передплатив 50! річних екземплярів газети. Цей вчинок розчулив нас та показав, що добро існує.
В Болграді відбулася акція на підтримку полонених військових з острова Зміїний. Також в цьому місяці почав роботу благодійний фонд “Ліга добрих справ”, який займається збором коштів на потреби ЗСУ, та підтримку осіб, які постраждали від рашистської агресії.
На території усієї Одеської області розпочалися стабілізаційні відключення світла аби підтримати енергосистему країни. яка постраждала від руйнівних обстрілів РФ.
Болградська громада втратила чотирьох героїв – Калова Олександра, Бондаренко Юрія, Карагеза Костянтина, Шрубковського Віталія; село Криничне – Чумакова Івана.
Листопад
На передовій загинув уродженець села Каракурт Аубакіров Руслан, Болград проводжав Проскуровського Ігоря.
Через перебої з електропостачанням робота соціально-важливих об’єктів району призупинялася, громади зверталися за допомогою закупівлі генераторів до міжнародних партнерів. Серед населення був попит на альтернативу світла, виросли ціна на ліхтарі та свічки. З перебоями працювали пункти пропуску на кордоні з Молдовою та Румунією, через що утворювалися затори.
Грудень
На всій території України через вимкнення електроенергії відкривалися “Пункти Незламності”, в яких можна було зігрітися, зарядити гаджети. В Болграді ми виявили лише один пункт, розташований у частині ДСНС м. Болград, що дійсно працює та є доступним для населення. Декілька номерів газети ми випустили саме в цьому пункті.
Від ракетного обстрілу знову постраждав Арциз, шість будинків зруйнував вибух, двоє людей поранило. Мешканців Болградської громади запросили до обговорення перейменування вулиць, процес проходив онлайн та через заповнення листів опитування.
Січень
На Новий рік українські родини слухали промову Президента Володимира Зеленського зі сльозами на очах. Ми проводжали найскладніший рік за всю незалежність України.
В січні з російського полону повернулося декілька захисників Зміїного, серед них два морські піхотинці з Болграду. Болградська громада з першого місяця року у жалобі, поховали Окунєва Андрія та Ялама Михаїла.
Лютий
Продовжується процес декомунізації. Згідно з даними опитування Болградської громади щодо перейменування більшість не підтримала варіанти назв на честь загиблих захисників. Натомість активісти громади звернулися до міської ради з пропозицією створити меморіальний комплекс в пам’ять полеглих героїв.
В Болградському районі оголошено інформаційну кампанію “Гвардія наступу”, охочі можуть вступити до добровольчих бригад Нацгвардії, Нацполіції, Держприкордонслужби.
Сьогодні – рік як Росія атакувала Україну, це період боротьби ЗСУ за територіальну цілісність та незалежність країни, ми вдячні захисникам за їх силу та мужність. Слава Україні! Героям Слава!
Тетяна Манолова
Інтернет-видання Бессарабії
