Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Шевченкове Ізмаїльського району Заболотного Ігоря Володимировича, який загинув від рук російських окупантів у травні 2024 року.
Як повідомляє Кілійська громада, народився Ігор 10 серпня 1998 року у селі Шевченкове, де пройшло його дитинство та юність. У селі встиг запам’ятатися дуже веселим, усміхненим, спокійним та чуйним хлопцем.
Згодом Ігор вирішив пов’язати своє життя із військовою справою та підписавши контракт став служити у лавах ЗСУ. Сумлінно несучи службу отримав звання старшого солдата.
Тож коли почалося повномасштабне вторгнення хлопець знову повернувся до війська. Будучи дешифрувальником розвідувальних матеріалів з безпілотних літальних апаратів у складі розвІдувального взводу, став виконувати військовий обов’язок на передовій.
Попри молодий вік, він уже мав військовий досвід та добре розумів відповідальність служби, тому щоденно виконував військову роботу, перебуваючи у постійній готовності до нових завдань та продовжуючи підтримувати бойову діяльність підрозділу.
31 травня 2024 року, під час виконання бойового завдання, внаслідок штурмових дій противника поблизу населеного пункту Старомайорське на Донеччині, захисник загинув. Проте майже два роки воїн вважався безвісті зниклим, що давало надію його рідним.
31 травня 2026 року військовослужбовця провели в останню путь та поховали у рідному селі на місцевому кладовищі.
Інтернет-видання Бессарабії
