Володимир Дженков з Острівного Ізмаїльського району, свого часу служив миротворцем в Іраку, а після майже двох десятиліть цивільного життя знову повернувся до війська. З лютого 2023 року він захищає Україну у складі штурмової бригади «Лють», воював на Донецькому напрямку та, попри пережите поранення, продовжує службу. Про свій шлях він розповів журналістці інтернет-видання «Махала».
Військовослужбовець Володимир Дженков народився в селі Новоіванівка колишнього Арцизького району, а виріс у селі Острівне, де закінчив місцеву школу. Після цього здобув професію електрогазозварювальника.
«Після завершення навчання в училищі я одразу пішов служити в армію. Пройшовши 1,5 року строкової служби, продовжив служити за контрактом. Якраз під час контрактної служби мене відправили в Ірак в якості миротворця. Там українські військові входили до складу міжнародної коаліції під проводом США», — розповів Володимир Дженков.
За його словами, у той час військових також набирали для участі в миротворчих місіях у Лівані та Ліберії. Володимир обрав Ірак, оскільки вважав, що порівняно з Африкою, де можна було підхопити малярію та інші небезпечні хвороби, там безпечніше.
Ірак запам’ятався йому безкрайньою пустелею та доброзичливим ставленням місцевого населення до миротворців. У 2005 році він отримав статус учасника бойових дій, а у 2006-му остаточно звільнився з армії та повернувся до цивільного життя.
Відтоді й до початку повномасштабного вторгнення Володимир проживав в Одесі. Десять років працював на фабриці з виготовлення поліетиленових пакетів «Ніка Пласт», згодом токарем, зварювальником на кораблі, а останнім його місцем роботи став завод із виготовлення безкаркасних ангарів у Миколаєві.
«На цій роботі я практично об’їздив усю нашу велику країну, побував скрізь», — додає військовий.
Одразу після початку повномасштабного вторгнення стати на захист України чоловік не зміг, адже тоді був батьком тримісячного сина.
Однак, маючи значний військовий досвід, він відчував, що зобов’язаний повернутися до служби. У лютому 2023 року Володимир добровільно повернувся армію, ставши військовослужбовцем об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють».
«Я б не сказав, що військові навички, які отримав в Іраку, стають мені сьогодні в нагоді, адже це дві зовсім різні війни. Єдине, що в мене залишилося з тих часів, — це витривалість», — каже Володимир.
Володимир розповів, що воював переважно на Донецькому напрямку — під Торецьком, Бахмутом та Краматорськом, де виконував важливі бойові завдання.
29 серпня 2023 року запам’ятався військовому назавжди. Під час виконання бойового завдання він отримав важке поранення, внаслідок якого втратив руку.
Після тривалого лікування та реабілітації Володимир повернувся до служби. Поранення не зламало його дух і не змусило відмовитися від подальшого виконання військового обов’язку.
«З моменту мого повернення до служби пройшло два роки, і лише зараз я став задумуватися над тим, щоб демобілізуватися. Але поки, попри всі труднощі, продовжую виконувати бойові завдання — до остаточного рішення ВЛК», — зізнається Володимир.
Розповідаючи про службу в ЗСУ, він заначає, що завжди може покластися на своїх побратимів, які постійно піставляють плече у складну хвилину. А серед важких моментів служби Володимир згадує військове зіткнення із сепаратистами, які воювали на боці ворога, у 2023 році.
За його словами, після 2023 року війна значною мірою перейшла у нову площину — війну дронів, що дозволяє уникати безпосередніх зіткнень із ворогом.
Навесні цього року Володимир Дженков був нагороджений відзнакою за службу в Іраку — пам’ятним знаком Міністерства оборони України «Воїн-миротворець» від 25.05.2025 року №073584. Окрім цього, він має ще дві нагороди, які отримав безпосередньо під час служби в Іраку.
Втім, військовий зізнається, що особисто для нього нагороди не мають великого значення.
Наразі важливішими є інші речі — захист України, здоров’я та побратими.
Інтернет-видання Бессарабії
