Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Арциз Болградського району Місевича Олександра Олександровича, який загинув від рук російських окупантів у листопаді 2025 року.
Як повідомляє дружина загиблого захисника Вероніка, народився Олександр 31 грудня 1994 року у місті Арциз. Після закінчення школи Олександр розпочав самостійне життя. Працював, будував плани на майбутнє.
Разом із цивільною дружиною Веронікою виховував доньку, для якої був люблячим і турботливим батьком. З родиною мешкав у селі Мар’янівка Одеського району. Близькі пам’ятають його як щирого, доброзичливого, відповідального чоловіка, який завжди дотримувався свого слова і був готовий підтримати тих, хто потребував допомоги.
Вже під час повномасштабного вторгнення Олександр став на захист рідної країни. У складі окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького виконував бойові завдання на території Донецької області. Був старшим стрільцем-гранатометником.
Згодом воїн продовжив службу на Сумщині, беручи участь у завданнях із захисту державного кордону. У травні 2025 року захисника призначили старшим навідником другого гранатометного відділення гранатометного взводу першого механізованого батальйону 22-ї окремої механізованої Миколаївської бригади.
За сумлінне виконання військового обов’язку воїн був відзначений нагородами «Ветеран війни» та «Захисник Вітчизни».
26 листопада 2025 року під час виконання чергового бойового завдання в районі населеного пункту Павлівка Сумської області життя військовослужбовця обірвалося.
Після загибелі воїн також був посмертно відзначений нагородами «За мужність у боротьбі за Батьківщину» та Комбатантським Хрестом.
Дружина захисника також створила петицію щодо присвоєння звання Героя України старшому навіднику Місевичу Олександру, яку можна підтримати за посиланням.
Інтернет-видання Бессарабії
