Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця селища Струмок Білгород-Дністровського району Кулика Дмитра Романовича, який загинув від рук російських окупантів у листопаді 2024 року.
Як повідомляє 808-ма Дністровська окрема бригада підтримки, народився Дмитро Романович 19 липня 1982 року у селі Струмок Татарбунарської громади. Закінчивши місцеве училище, здобув фах зварювальника. Згодом став працювати за професією в одному із місцевих кооперативів.
Дмитро Романович, у вільний від роботи час захоплювався риболовлею. У цивільному житті також встиг створити й власну родину та разом із дружиною виховував сина. Був дуже турботливим та люблячим батьком і чоловіком.
У вересні 2022 року, вже під час повномасштабного вторгнення, чоловік добровільно доєднався до лав ЗСУ. Свій військовий обов’язок став виконувати у складі 808-ої Дністровської окремої бригади підтримки.
Обіймав посаду водія-сапера одного з інженерних підрозділів. Разом із побратимами воїн виконував надскладні завдання інженерної підтримки на Покровському та Курахівському напрямках. Захисник був надзвичайно сміливим, мудрим та розсудливим воїном, що завжди зберігав холодний розум.
17 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новоолексіївка Покровського району Донецької області в ході звільнення території України від підступного ворога, солдат загинув. Проте ще тривалий час він вважався безвісті зниклим.
Лише у травні 2026 року завдяки процедурі ідентифікації звістка про загибель офіційно підтвердилась. 2 червня військовослужбовця провели в останню путь та поховали у рідному селі.
Інтернет-видання Бессарабії
