Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Орлівка Ізмаїльського району Арабаджи Сергія Дмитровича, який загинув від рук російських окупантів у липні 2025 року.
Як повідомляє Ренійська міська територіальна громада, народився 24 лютого 1994 року в селі Орлівка. Був найстаршою дитиною у родині із 7 дітей. Сергій завжди залишався опорою для молодших братів і сестер.
Як повідомляло наше видання раніше, Найбільшою радістю в житті чоловіка була донька Олександра. Із першою дружиною Сергій розійшовся, проте через деякий час доля звела Сергія з Іриною Генчевською — його коханою жінкою та майбутньою дружиною, з якою вони проживали в селі Катлабуг.
Вже безпосередньо під час повномасштабного вторгнення чоловік доєднався до лав ЗСУ. У складі 79-ої окремої десантно-штурмової Таврійської бригади воїн виконував надскладні бойові завдання у найгарячіших напрямках передової.
Попри ризик для власного життя, військовий продовжував виконувати поставлені завдання, залишаючись пліч-о-пліч із побратимами.
27 липня 2025 року, в ході виконання бойового завдання поблизу села Горіхове Покровського району Донецької області, Сергій зник безвісти. Майже рік рідні не полишали надії знайти будь-яку інформацію про свого захисника. Проте згодом, після проведення судово-медичних і молекулярно-генетичних експертиз, зокрема ДНК-дослідження, загибель військовослужбовця була офіційно підтверджена.
7 липня 2026 року у рідному селі воїна провели в останню путь та з усіма військовими почестями поховали на місцевому кладовищі.
Сестра полеглого воїна Олександра Арабаджи створила петицію щодо посмертного присвоєння йому звання Героя України, яку можна підписати за посиланням.
Інтернет-видання Бессарабії
