Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня Святого Георгія села Криничне увійшла у Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини (НКС) України. Позаду дуже багато роботи, але є над чим працювати й в майбутньому, адже традиція має проходити відповідний моніторинг.
Представники Криничненської громади взяли участь у круглому столі, де презентували охоронний план традиції та отримали рекомендації щодо його реалізації від Експертної ради з питань НКС при Міністерстві культури та інформаційної політики України.
Реалізація плану – довгострокова програма, яка передбачає багато заходів.
“Це, наприклад, проведення конференцій, досліджень, майстер-класів, залучення спеціалістів у вивченні традиції та розширення вже затвердженого списку”, – розповіла Надія Ламбова, начальник відділу освіти, культури, спорту, молоді та туризму Криничненської громади.
Це перший досвід Криничненської громади щодо подачі заявки на включення у НКС та значний крок у розвитку культури на національному рівні.
“В Криничненській громаді є ще елементи, які можна включити до списку НКС, це й особливості говору, піснеспіви, певні обряди тощо. Тепер ми маємо на місцевому рівні з’ясувати, що ми можемо представити та презентувати”, – пояснює Надія Ламбова.
Експерти НКС при Міністерстві культури та інформаційної політики України запропонували розширити список елементів, оскільки перша заявка громади включала тільки традицію приготування та споживання обрядових хлібів до Дня Святого Георгія села Криничне. Тепер до розширеного списку можуть увійти – різдвяний коровай, яким зустрічали коледарів, пасха, хліб на День святої Варвари помазаний медом, поминальні калачі тощо.
“Експерти підкреслили важливість виконаної роботи та запропонували провести аналіз саме в традиціях приготування хлібів”, – розповідає культурна діячка Тетяна Янчева-Дукова.
Тетяна каже, що включення традиції Криничненської громади до списку НКС дає змогу зберегти та захистити культурну спадщину.
“Цей історичний крок має привернути увагу наступних поколінь до того, що ми можемо втратити. Ми маємо зберегти це документально. З впливом часу, культурних трансформацій важливо саме пам`ятати про джерела болгарського народу”, – звертає увагу Тетяна Янчева-Дукова.
Вона зазначила, що значно вплинув на розвиток болгарської культури Голодомор у 1946-1947 роках на території Радянського Союзу, тоді багато традицій законсервувалися на багато років. Зараз наша країна знову відчуває тиск на процеси розвитку культури.
“Коли ми бачимо, що йде боротьба українців за територіальну цілісність, важливо розуміти, що й культурі, мові, ідентичності загрожує небезпека. І тому ми маємо зміцнити знання та на національному рівні задокументувати культурне надбання болгарського народу України”, – каже діячка.
Тетяна Манолова
Читайте також:
▪️ Українська вишиванка в болгарському селі Криничне
▪️ Тетяна Янчева-Дукова – берегиня стародавнього болгарського рецепта хліба (відео)
Інтернет-видання Бессарабії
