Розвиток регіонального бізнесу, популяризація локальних брендів, підтримка крафтових виробників та об’єднання зусиль влади, громадськості й підприємців – ці теми стали центральними під час дискусії, присвяченої економічному та туристичному потенціалу Буджака. На заході побувала журналістка інтернет-видання “Махала”.
Говорили про те, як регіональні бренди виходять за межі своїх громад і стають впізнаваними на національному рівні, як фестивалі перетворюються на дієвий інструмент економічного розвитку, залучення туристів, підтримки місцевих виробників і допомоги Збройним силам України. Окрему увагу приділили успішним практикам співпраці між владою, бізнесом і культурним середовищем.
На заході діяла виставка місцевих ліцензованих виноробів «I Drink Local» – «Вина, які треба знати». Вона стала чудовою нагодою познайомити гостей із виноробною спадщиною Бессарабії, продемонструвати різноманіття локальних вин і показати, наскільки самобутнім та перспективним є українське виноробство.
Однією з ключових думок дискусії стала важливість об’єднання підприємців, громадськості та влади.
Павло Яремій, голова правління ГО «Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад», наголосив, що системний розвиток туризму неможливий без участі влади. Підприємець може відкрити ресторан, кав’ярню чи магазин, але для формування повноцінного туристичного напрямку потрібні спільна стратегія, інфраструктура, промоція та системна підтримка на державному, обласному й місцевому рівнях.
Водночас важливою передумовою співпраці є довіра – передусім між самими підприємцями. Адже нерідко внутрішні суперечки заважають об’єднувати ресурси та працювати задля спільного результату.
“Коли бізнес об’єднаний, він стає впливовою силою, здатною представляти інтереси цілої галузі, залучати підтримку та створювати нові можливості для розвитку територій”, – підкреслив Павло Яровий.
Це особливо актуально для Бессарабії, де малий бізнес, фермерські господарства, виноробні, сироварні, ремісники та представники туристичної сфери мають значний потенціал для взаємодії.
Увагу учасники приділили також популяризації локальних виробників та формуванню культури споживання українського крафту.
Аліна Тінтулова, головна маркетологиня виноробні “Willa Tinta”, поділилася досвідом знайомства з міжнародною виноробною спільнотою під час участі в італійській події “Food Slow Wine”.
“Такі зустрічі дають можливість обмінюватися досвідом, відкривати нові підходи до виробництва, краще розуміти філософію якісного та чесного продукту. Важливим результатом стає не лише професійне натхнення, а й усвідомлення спільної відповідальності за розвиток українського виноробства. Участь у міжнародних заходах, спільні стенди та колективна презентація продукції – усе це стає можливим завдяки співпраці виробників. Адже кожен винороб має власну історію та особливості, але всіх об’єднує спільна мета – зробити українське вино впізнаваним і конкурентоспроможним”, – каже вона.
І саме тут криється велика цінність крафтового виробництва. За кожною пляшкою вина, кожним сиром, баночкою меду чи виробом місцевого майстра стоїть конкретна людина, її досвід, праця, знання та любов до рідного краю.
Купуючи локальну продукцію, споживач підтримує не просто окремого виробника. Він підтримує місцеву економіку, робочі місця, сімейний бізнес, збереження традицій та розвиток громади.
Про важливість підтримки малого підприємництва та соціальної відповідальності бізнесу розповіла Вікторія Кулакова, голова БО «БФ “Це крафт”».
Вона поділилася досвідом створення сайту «Це крафт», який став частиною моделі соціального підприємництва. Половину прибутку спрямовують до власного фонду, з якого надають грантову підтримку малим підприємствам – як поворотні, так і класичні гранти на розвиток бізнесу.
Особливо важливою така підтримка є для підприємців, які прагнуть відновити або масштабувати власну справу, але потребують фінансового ресурсу та практичної допомоги.
Серед прикладів – підтримка ветерана, який після повернення зі служби вирішив відновити сироваріння. Завдяки гранту в розмірі 50 тисяч гривень він зміг закупити молоко для нової партії сиру та продовжити власну справу.
Це приклад того, як соціальне підприємництво може перетворювати фінансову підтримку на реальні економічні можливості, допомагати ветеранам повертатися до цивільного життя через підприємництво та створювати умови для розвитку малого бізнесу.
Про туристичний потенціал регіону і необхідність популяризації місцевих брендів говорила Алла Стоянова, аграрна експертка та депутатка Одеської обласної ради.
Вона наголосила, що важливо поступово руйнувати міф про те, що до Бессарабії складно дістатися. Регіон має значний потенціал для розвитку різних форматів подорожей, і не варто обмежувати туристичну активність лише великими фестивалями.
Потрібно створювати нові приводи для приїзду: гастрономічні маршрути, дегустації, знайомства з виноробнями, відвідування фермерських господарств, культурні заходи та події, присвячені локальним традиціям.
“Наш край має власну автентичність, унікальні теруари, гастрономічні традиції та культурну спадщину. Це не просто особливості території – це основа її впізнаваності та конкурентної переваги. Українські виробники вже виходять на міжнародні ринки, презентують власну продукцію та формують нове уявлення про Україну. І Бессарабія може стати одним із регіонів, через які світ відкриватиме український смак”, – зазначила Алла Стоянова.
Важливий результат таких зустрічей – розуміння, що жоден сектор не може самостійно забезпечити комплексний розвиток території.
Влада може створювати умови та підтримувати інфраструктурні рішення. Бізнес – виробляти якісний продукт, створювати робочі місця й інвестувати в розвиток. Громадські організації – об’єднувати людей, запускати ініціативи, залучати ресурси та допомагати реалізовувати спільні проєкти. А культура й фестивальний рух – розповідати про регіон, формувати його образ і залучати нових гостей.
Інтернет-видання Бессарабії
