Виборча кампанія в Гагаузії стала черговим випробуванням для молдовської демократії. Напередодні виборів башкана, призначених на 15 листопада 2026 року, регіон опинився в центрі політичного протистояння, у якому дедалі помітнішими стають російський фактор, непрозорі фінансові механізми та спроби вплинути на волевиявлення громадян.
Матеріали журналістських розслідувань Nokta.md свідчать про серйозні питання щодо фінансування окремих кандидатів. Зокрема, Центральна виборча комісія Молдови встановила факт оплати реклами на підтримку кандидата Федора Гагауза підприємцем із Росії. Йдеться про просування його кандидатури через соціальні мережі, зокрема «Одноклассники». Після цього ЦВК попередила Партію соціалістів про неприпустимість іноземного фінансування виборчої кампанії.
Ще більш резонансною стала інформація про можливий підкуп виборців. За даними Nokta.md, окремим жителям пропонували 100 доларів за голосування за конкретного кандидата. Умовою отримання коштів було надсилання фотографії заповненого бюлетеня, а розрахунок пропонували здійснювати через криптовалютний гаманець. Якщо ці обставини будуть підтверджені правоохоронцями, йтиметься про грубе втручання у свободу волевиявлення та спробу встановити фінансовий контроль над голосами громадян.
Не менш важливим є політичний контекст кампанії. Підтримка окремих кандидатів з боку політиків, орієнтованих на Москву, їхні попередні контакти з російськими структурами та інформаційна активність у соціальних мережах потребують суспільної уваги. Водночас політичні зв’язки самі по собі не є доказом незаконної діяльності — визначальними мають бути прозорість фінансування та дотримання виборчого законодавства.
Російська стратегія впливу на Молдову полягає не лише у підтримці окремих політичних сил. Важливим інструментом залишається поглиблення суперечностей між центральною владою та автономією, поширення недовіри до державних інституцій і формування уявлення, що європейська інтеграція нібито суперечить інтересам місцевого населення. Подібні інформаційні та фінансові ризики вже фіксувалися міжнародними спостерігачами під час попередніх виборів у Молдові.
Проте Гагаузія не повинна ставати заручницею геополітичного протистояння. Її жителі мають право самостійно визначати політичне майбутнє регіону, зберігати мову, культуру й традиції та водночас користуватися можливостями, які відкриває розвиток Молдови.
Саме тому особливо важливо налагодити повноцінний діалог між Комратом і Кишиневом. Центральна влада має враховувати особливий статус автономії, підтримувати місцеве самоврядування та залучати Гагаузію до формування державних програм розвитку. Натомість керівництво автономії повинно бути зацікавлене в конструктивній співпраці з державними інституціями, а не в політичному протистоянні заради зовнішніх інтересів.
Європейська інтеграція Молдови може стати важливим ресурсом для розвитку регіону. Доступ до європейських ринків, інвестиції в аграрний сектор, модернізація інфраструктури, освітні програми та нові можливості для молоді — це практичні переваги, які можуть відчути жителі Гагаузії. Європейський курс не вимагає відмови від національної чи регіональної ідентичності. Навпаки, захист культурного різноманіття та прав меншин є важливою складовою європейських цінностей.
Нинішня виборча кампанія показала, наскільки важливо захистити демократичні процедури від непрозорого фінансування, підкупу та зовнішніх маніпуляцій. Виборчі органи, правоохоронці й міжнародні спостерігачі мають забезпечити рівні умови для кандидатів і реальну свободу голосування.
Гагаузії потрібна не нова лінія політичного розколу, а зрозуміла стратегія розвитку в межах єдиної Молдови. Її майбутнє має визначатися не фінансовими можливостями іноземних політичних центрів, а волею громадян, сильними демократичними інституціями та здатністю автономії й центральної влади працювати разом.
Інтернет-видання Бессарабії
