Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Ярове Болградського району Стоянова Олександра Валерійовича, який загинув від рук російських окупантів у жовтні 2026 року.
Як повідомляє відділ культури та туризму Бессарабської селищної ради, народився Олександр 24 червня 1998 року у селі Ярове. Мав сестру. У рідному селі навчався, починав працювати, допомагаючи родині.
Згодом переїхав мешкати та працювати до Одеси. Тут знайшов й своє кохання та через деякий час створив родину. Разом із дружиною Олександр виховував доньку. Був дуже чуйним, турботливим та люблячим батьком і чоловіком.
Вже під час повномасштабного вторгнення Олександр долучився до лав Збройних сил України. Серед побратимів отримав позивний «Болгар». Пройшовши необхідну військову підготовку, воїн був направлений до складу 59-ої окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка.
Захисник виконував бойові завдання на передових позиціях, де разом із побратимами протистояв російським окупаційним військам. 1 жовтня 2026 року під час здійснення чергового бойового виходу біля населеного пункту Новопідгорне Синельниківського району Дніпропетровської області воїн загинув. Однак ще деякий час вважався зниклим безвісти.
13 жовтня у рідному селі військовослужбовця провели в останню путь та поховали на місцевому кладовищі.
Інтернет-видання Бессарабії
