Голова ГО «Злагода» з селища Сарата Ольга Небога разом із журналісткою інтернет-видання «Махала» відвідала село Задунаївка Арцизької громади. Метою поїздки була зустріч з місцевим активістом, екозахисником та лісником Михайлом Терзі, щоб обговорити проблему пересихання річки Киргиж-Китай та поділитися досвідом роботи у подібних питаннях.
В минулому році Михайло Терзі оголосив про намір знайти однодумців, які могли б об’єднати зусилля для відновлення річки Киргиж-Китай, на березі якої розташована Задунаївка. Останні кілька років річка повністю суха.
На його думку, пересихання річки — справжня екологічна катастрофа, яка має низку негативних наслідків. Один з них уже дає про себе знати: попри вологу зиму та дощову весну, у селі масово пересихають колодязі. Інша проблема — відсутність водойм для напування худоби, що особливо важливо для мешканців, які утримують великі стада овець та кіз.
Колись велика й повноводна Киргиж-Китай протікає через території багатьох населених пунктів. Її протяжність становить понад 52 кілометри, бере початок у Молдові та впадає в озеро лиманного типу Китай — одну з важливих водних артерій Буджаку. Саме озеро сьогодні також перебуває на межі повного висихання. Серед причин цього — не лише падіння рівня Дунаю, а й пересихання водойм, які раніше його живили, зокрема Киргиж-Китаю.
«Вода в річці з’явиться, якщо почати з розчищення природних джерел, які активно живили її в минулому. У межах історичних місць “Білого мосту” та “Артопу”, з якими в Задунаївці пов’язано багато переказів про перших поселенців, такі джерела є. Одне з них наші предки навмисно перекрили через надмірну потужність, а інші пересохли через вплив людської діяльності на природу», — розповів Ользі Небозі екозахисник.
Продовжуючи ділитися своїм баченням відновлення Киргиж-Китаю, Михайло Терзі зазначив, що русло річки, на його думку, необхідно заглибити на 15–20 метрів із використанням відповідної техніки, а також віднайти й розчистити джерела вздовж нього, які можуть стати додатковим ресурсом живлення річки.
«Вода є, але її треба знайти. На жаль, я не маю однодумців у здійсненні цього задуму. Мені 62 роки, я працюючий пенсіонер, час летить дуже швидко, тому я поспішаю вирішити це питання. Я хочу залишити після себе не лише територію із зеленими насадженнями площею майже 300 гектарів, яку я примножував усі 42 роки своєї праці, а й відновлену річку», — каже екозахисник Михайло Терзі.
Під час відвідин місцевості біля «Білого мосту», як її називають у Задунаївці, ми побачили сумну картину: природний ставок, який колись живився джерелами, що били тут з-під землі майже на кожному кроці, повністю пересох.
З багатьох джерел, які свого часу живили ставок, нині залишилося лише одне. Воно проклало собі шлях з пагорба вниз, нагадуючи, що під землею досі є водні запаси, яким потрібно лише дати можливість вийти назовні.
Попри сумну картину зі ставком, Ольга Небога звернула увагу на мальовничість цієї місцевості та на те, що тут ростуть червонокнижні рослини, зокрема ковила. Маючи досвід створення заказника у своєму рідному селищі, вона запропонувала розглянути можливість перетворення цього куточка Задунаївки на заказник.
А в «Артопі» відкрився вид на молодий ліс, висаджений дбайливими руками лісівника Михайла Терзі. Він розкинувся на території площею 80 гектарів.
Саме тут, за переказами, які мешканці Задунаївки передавали з покоління в покоління, знаходиться джерело, яке через свою потужність утворювало фонтан, що бив високо вгору. Його вода була солодкою і стікала з пагорба просто в річку. Нерідко через це джерело Киргиж-Китай розливався та підтоплював село. Це спонукало мешканців усім селом зібрати багато вовни та перекрити його, аби припинити повені.
На те, що тут колись текла вода, вказують і яри, які утворилися внаслідок водного потоку. На думку активіста, за допомогою сучасних технологій джерело можна відновити.
У підсумку Ольга Небога поділилася власним баченням ситуації. По-перше, вона наголосила, що такі локальні ініціативи дуже важливі, адже можуть спонукати мешканців сусідніх сіл долучитися до відновлення Киргиж-Китаю. По-друге, вона порадила звернутися до фахівців з екологічних питань.
«Необхідно спрямувати запит до науковців нацпарку “Тузлівські лимани”, окреслити їм ситуацію і цілі, яких ви хочете досягти. Після ретельного вивчення питання вони зможуть надати конкретні рекомендації. Діяти самостійно, без урахування думки спеціалістів, я б не радила», — наголосила активістка з Сарати.
Найближчим часом, за її рекомендацією, Михайло Терзі спрямує запит до нацпарку, а редакція «Махали» стежитиме за розвитком подій та інформуватиме про це своїх читачів.
Нагадаємо, ГО “Злагода” зберігає історію селища Сарата та займається екологічними проєктами.
Інтернет-видання Бессарабії
