Сьогодні своє професійне свято відзначають Збройні сили України. В ці дні, в умовах повномасштабної війни, бути воїном це у вогні боїв та під обстрілами, у холодних замерзлих окопах та руїнах міцно тримати оборону, нищити підступного ворога та повертати українські землі.
Історія Болграда нерозривно повʼязана з військом. За радянських часів в місті дислокувалася 98-ма гвардійська повітряно-десантна дивізія. В 1993 році її перейменували в 1 аеромобільну дивізію ЗС України. Однак у 2003 році вказану дивізію розформували.
Військові повернулися до Болграда лише у 2010 році. 1 жовтня тут сформували 12 окрему механізовану бригаду, яка надалі стала 88 окремим аеромобільним батальйоном в підпорядкуванні 79 окремої аеромобільної бригади. І лише в жовтні 2018 року 88 окремий десантно-штурмовий батальйон переведений на штат 88 окремого батальйону морської піхоти та переданий у підпорядкування 35 окремій бригаді морської піхоти.
З початком повномасштабного вторгнення на території Болграда домашню адресу знайшов й батальйон територіальної оборони.
Болградщина по праву може пишатися своїми дітьми, які сьогодні стоять на варті добра та тими, хто віддав своє життя за майбутню перемогу та мирне майбутнє наступних поколінь.
Спеціально до свята інтернет-видання “Махала” пропонує підбірку статей про наших захисників.
12 листопада 2021 року під час виконання бойового завдання в районі проведення ООС на Луганщині загинув уродженець Болграда Прусов Руслан Халилович. На момент трагічної загибелі наш земляк обіймав посаду начальника повітряно-десантної служби 79-ої окремої десантно-штурмової бригади.
Історію Руслана Прусова можна прочитати за посиланням.
Нещодавно знімальна команда Ukraїner з експедицією побувала на позиціях українських воїнів на Бердянському напрямку. Саме тут керівник експедиції Богдан Логвіненко зустрів трьох саперів, які виявилися уродженцями Болградської громади. Головним респондентом інтервʼю став інженер-сапер 37-ої окремої бригади морської піхоти, уродженець села Залізничне Олександр Славов з позивним “Маестро”.
Історію Маестро читайте за посиланням.
Нещодавно 88-мий окремий батальйон морської піхоти звільнив село Урожайне Волноваського району Донецької області. Після важких 16-ті днів штурму ворожих позицій піхотинців на декілька днів відправили «відпочити» на полігон у восьми кілометрах від лінії зіткнення – саме туди приїхала знімальна група іноземних журналістів.
Почитати статтю можна за посиланням.
Президент України Володимир Зеленський нагородив мешканця Болграда Владислава Бандар Золотою зіркою Героя України – за військову відвагу. Інтернет-видання «Махала» зв’язалося з Героєм та мало честь поговорити з ним, зокрема про події на фронті.
Прочитати історію Героя України можна за посиланням.
Він умів посміхатися очима, збирав навколо себе людей та завжди влучно жартував. Душа компанії, надійний друг і побратим, турботливий син і батько, люблячий чоловік та хоробрий воїн. Капітан Віктор Оцерклевич з позивним «Крєпиш» загинув 6 квітня 2022 року поблизу селища Новотошківське Луганської області.
Історію Героя України можна прочитати за посиланням.
Уродженець Болграда Олександр Пуртов в мирному житті був моряком, тепер він мужній воїн, який на початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав ТРО.
У 2023 році в ході виконання бойового завдання, обороняючи місто Бахмут, як раз на свій день народження 23 березня, він отримав вогнепальне осколкове поранення, перелом обох кісток лівої гомілки. Зараз проходить реабілітаційний період.
Неабияку роль у захисті повітряного простору України відіграють мобільні вогневі групи. Їхній внесок важко переоцінити, адже кожна збита і знищена ними ціль — це врятовані життя, неуражені об’єкти критичної інфраструктури, цивільні споруди та житлові будинки. Один з тих, хто стояв у витоків формування цих груп в окремому полку зв’язку та радіотехнічного забезпечення Повітряного командування «Південь» штаб-сержант Антон Оцерклевич.
Прочитати історію можна за посиланням.
Указом президента України №652/2023 від 29 вересня мешканцю села Теплиця Болградського району, молодшому сержанту Гранчару Дмитру посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
Яким був Дмитро? Читайте тут.
Епізод з репортажу знаного українського журналіста Юрія Бутусова з передової під Бахмутом, де боєць в окопі на запитання, звідки він, відповідає: ”Сарата! Одеська область!” викликав в Бессарабії хвилю відгуків і емоцій. А саме – велику гордість за героїчного земляка та безмежну вдячність за його труд воїна.
Інтернет-виданню “Махала” вдалося дізнатися імʼя військового. Ним виявився уродженець Плахтіївської громади – Богдан Копанський.
Історію воїна читайте за посиланням.
Під час візиту на Донеччину Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України двом морським піхотинцям. Один з них – полковник Микола Палас (на фото праворуч), уродженець села Дмитрівка Болградського району.
Історію полковника Паласа читайте за посиланням.
Життя уродженця Болграда, старшого солдата Сергія Бахчеджи, обірвалося 30 червня 2022 року в Донецькій області. Своїми спогадами про чоловіка та вже нездійсненими мріями з нашим виданням поділилася дружина воїна Юлія.
Прочитати історію можна тут.
Юліан Гіневський – мешканець Болграда. З дитинства він знав, що таке військова служба, адже батько Юліана був військовим, а мати працювала вихователькою в дитячому садочку військового гарнізону. Сьогодні сержант Гіневський боронить Україну від російських окупантів. Він є командиром підрозділу аеророзвідки 73-го центру.
Історію Юліана читайте за посиланням.
Наше видання добре знало цього талановитого хлопця, він співпрацював з нами, коли готувався до вступу на факультет журналістики Київського національного університету, друкував свої статті і наближався до своєї мрії. Він став не тільки журналістом, а став воїном і справжнім патріотом України.
Він захищав нашу країну на сході ще у 2014 році. І згоден був знову повернутися на фронт. Що він і зробив в лютому 2022 року.
Історію Максима можна прочитати за цим посиланням або цим.
Заради підтримки бойового духу бійців ЗСУ в Україні працює проєкт під назвою «Культурний десант». Це об’єднання відомих митців, всі сили яких сьогодні спрямовані на Перемогу України та підтримку оборонців та постраждалих. Саме в межах цього проєкту й була зафільмована та оприлюднена авторська пісня бойового медика з Болграда Андрія Атанасова.
Детальніше читайте тут.
Боєць з позивним «Кагор» – етнічний болгарин і напередодні повномасштабного вторгнення отримував посвідку на проживання у Болгарії. Але з перших днів повномасштабного російського вторгнення вирішив, що його місце вдома, в Україні.
Прочитати статтю можна за посиланням.
35-річного уродженця Болграда Олександра Калова завжди “тягнуло” до війська. Після здобуття освіти в Одеському політехнічному університеті, Сашко відслужив строкову службу. Після цього шукав себе в цивільному житті, але у віці 30 років повʼязав своє життя з армією назавжди.
1 жовтня 2022 року в Херсонській області внаслідок множинних осколкових поранень воїн загинув.
Яким був старший лейтенант Калов? Читайте за посиланням.