Наше видання добре знало цього талановитого хлопця, він співпрацював з нами, коли готувався до вступу на факультет журналістики Київського національного університету, друкував свої статті і наближався до своєї мрії. Він став не тільки журналістом, а став воїном і справжнім патріотом України.
Максим закінчив Болградський УВК: «школа-ліцей», а потім Київський національний університет ім.Т.Шевченко.
«Мені ніколи не було страшно втратити своє життя, лише боявся втратити його якось по-дурному. Тому не стояло питання: йти на війну чи ні. У моїй країні війна, отже я маю її захищати», –
так писав Максим ще в 2016 році.
Він захищав нашу країну на сході ще в 2014 році. І згоден був знову повернутися на фронт. Що він і зробив в лютому 2022 року.
Так писав Максим вже в лютому 2022 року:
«Якщо знову почнуться активні бойові дії, я, звісно ж, повернуся на війну. Абсолютно готовий зробити це в будь-який момент. Потрібно буде розібратися з роботою, домашніми питаннями і вперед. Боятися нормально, хвилюватися про рідних теж. Але не піти не можна. А як інакше? Хто повинен це зробити? Завжди є що втрачати. Але важливо не лише боятися втрат, а й захищати своє. На жаль, можливість загострення — це не одномоментна ситуація, а та реальність, в якій ми живемо».
Як він був правий. Війна стала реальністю і буде реальністю ще не відомо скільки часу. Але в цій реальності вже не буде лейтенанта ЗСУ Максима Мединського. Тяжка звістка про його загибель прийшла в Болград.
Повністю інтерв’ю з Максимом можна прочитати тут.
Редакція видання «Дружба-Махала» виражає слова співчуття батькам Максима – Сергію і Тетяні Мединським, його рідним і близьким. Ми сумуємо разом з вами.
Рашистська навала забирає наших рідних, наших дітей, немає пробачення цим «асвабадителям», які принесли стільки горя нашій країні.
Тетяна Терзі
Інтернет-видання Бессарабії
