Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Ізмаїл Усова Володимира Григоровича, який загинув від рук російських окупантів у грудні 2025 року.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Володимир 23 лютого 1980 року. У Ізмаїл чоловік переїхав ще будучи шестирічним хлопчиком. Тут навчався у місцевій школі №4.
Володимир був дуже відкритою, щирою, доброю людиною, мав багато друзів та ніколи не відмовляв у допомозі іншим. Після закінчення школи чоловік вступив до технікума автоматизації виробництва, згодом отримавши спеціальність «Обробка матеріалів на верстатах з ЧПУ на автоматичних лініях».
По закінченню навчання розпочав трудову діяльність на Ізмаїльському целюлозно-картонному комбінаті. Цій справі Володимир присвятив понад п’ятнадцять років життя. У період його роботи місцеві газети писали про чоловіка як про фахівця високого рівня — людину із «золотими руками» працьовиту та порядну.
Вже безпосередньо під час повномасштабного вторгнення чоловік добровільно доєднався до лав ЗСУ. Був стрільцем 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу, солдатом.
Воїн швидко опанував військову справу, сумлінно виконував накази командування, ніс службу на одному з найгарячіших напрямків фронту.
Однак 27 грудня 2025 року в ході виконання бойового завдання в районі проведення військових дій захисник загинув. 2 лютого 2026 року воїна змогли провести в останню путь та з усіма військовими почестями поховати у місті Ізмаїл на Алеї Слави нового кладовища.
