Інтернет-видання Бессарабії

Памʼяті тих, кого вбила Росія: Галенчик Олег

02 Вересня 2026 09:00
Лілія Биковська
Памʼяті тих, кого вбила Росія: Галенчик Олег

Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Сьогодні згадуємо мешканця міста Арциз Болградського району Галенчика Олега Вікторовича, який загинув від рук російських окупантів у червні 2025 року.

Як повідомляє Арцизька міська територіальна громада, народився Олег Вікторович 21 січня 1972 року в Казахстані. Проте ще у дитинстві разом із батьками переїхав у мешкати до Арцизу. У місті навчання у середній школі №1.

Одразу по закінченню навчання Олег Вікторович влаштувався до дослідно-експериментального ливарного механічного заводу аби здобути професію електрика. Згодом був призваний на строкову військову службу,  два роки прослуживши у Середній Азії в прикордонних військах.

Повернувшись до цивільного життя став працювати на заводі у Арцизі. Через деякий час переїхав до Одеси, де працював у торгівлі. Згодом працював електриком у Арцизькій міській раді.

У 2011 році Олег Вікторович повернувся до Одеси для навчання та підвищення кваліфікації в Одеському Обленерго. А згодом залишився жити й працювати в місті. Одружившись з коханою жінкою та створивши родину, разом із дружиною став виховувати доньку. 

З перших днів повномасштабного вторгнення Олег Вікторович доєднався до лав ЗСУ. Серед побратимів отримав позивний «Грімер». 

У травні 2022 року захисник отримав звання сержанта, був командиром відділення 126-ої окремої бригади територіальної оборони міста Одеса. Разом із побратимами боронив Миколаївську та Херсонську області.

21 вересня 2023 року воїн був важко поранений внаслідок танкового обстрілу під час участі у бойових діях в селі Козачі Лагері Херсонської області. Тоді захисник вижив, всупереч тривалій неможливості евакуації та травматичній ампутації двох кінцівок.

Після поранення військовий намагався реабілітуватися, проте 7 червня 2025 року помер від серцевого нападу, спричиненого отриманими пораненнями. 

Згодом командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу, було поховано у Одесі на міському кладовищі.

За сумлінне та професійне виконання своїх військових обов’язків захисника було нагороджено орденом “За мужність III ступеня” та медаллю “За військову службу”.

Поділитись
Зараз читають