Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Олександрівка Білгород-Дністровського району Черноуцан Миколу Валерійовича, який загинув від рук російських окупантів у квітні 2026 року.
Як повідомляє Куяльницька сільська об’єднана територіальна громада, народився Микола 19 серпня 1991 року у селі Олександрівка Петропавлівської громади. Навчався у Котовській школі-інтернаті. По закінченню навчання у Савранському професійному училищі здобув фах зварювальника.
Разом із рідними мешкав та працював у селі Затишшя. Був працьовитим, відповідальним, надійним та справедливим чоловіком, який завжди був готовий прийти на допомогу іншим. Разом із дружиною виховував доньку Софію, для якої був турботливим та люблячим батьком.
У вересні 2022 року Микола добровільно доєднався до лав ЗСУ. Свій військовий обов’язок став виконувати у складі 3-ої окремої штурмової бригади «Азов». Разом з побратимами пройшов усі гарячі напрямки фронту.
Був солдатом, військовослужбовцем 2 зенітного артилерійського взводу зенітної артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. За сумлінне виконання бойових задач захисник неодноразово був нагороджений командуванням, зокрема орденом «За мужність III ступеня», а також відзнакою «Золотий Хрест».
25 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі села Шийківка Ізюмського району Харківської області захисник отримав важке поранення та був шпиталізований до лікарні. Та попри боротьбу лікарів, 26 квітня серце воїна зупинилося.
2 травня у селі Бочманівка Куяльницької громади військового провели в останню путь та поховали на місцевому кладовищі.
Інтернет-видання Бессарабії
