Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Татарбунари Білгород-Дністровського району Гуцулюка Руслана, який загинув від рук російських окупантів у липні 2026 року.
Як повідомляє пресслужба 808-ої Дністровської окремої бригади, народився Руслан у 1988 році у місті Татарбунари. Тут закінчив школу, а згодом й професійне училище, отримавши фах тракториста.
У цивільному житті встиг створити й власну родину та разом із дружиною виховував дітей. Був дуже турботливим та люблячим батьком і чоловіком, намагався зробити так аби родина нічого не потребувала.
У жовтні 2025 року чоловік мобілізувався до лав ЗСУ. У складі 808-ої Дністровської окремої бригади підтримки став виконувати військовий обов’язок на передовій. Був водієм-моторістом одного з інженерних підрозділів бригади. Серед побратимів отримав позивний “Гуцул”.
У складі підрозділу, виконував завдання на Запорізькому напрямку. 3 липня здійснюючи черговий бойовий вихід, захисник разом із побратимами потрапив під ураження ворожими БПЛА. Тоді воїн отримав важке поранення та був шпиталізований до обласної лікарні.
4 липня, попри старання лікарів, серце військовослужбовця зупинилося назавжди. 12 липня у рідному місті захисника провели в останню путь та з усіма військовими почестями поховали на місцевому кладовищі.
