Сьогодні своє професійне свято відзначають Збройні сили України. Вже 1381 день триває повномасштабна війна, 4307 днів минуло з окупації Росією Кримського півострову. Увесь цей час на захисті країни стоять наші воїни. Спеціально до свята інтернет-видання “Махала” пропонує підбірку статей про наших захисників, які були підготовлені нашими журналістами протягом 2025 року.
Сергій Леонідович Тищенко був уродженцем села Кам’янське Арцизької громади Болградського району. На початку літа минулого року він вирушив захищати Україну від нападу російських військ. На жаль, уже наприкінці того ж літа, виконуючи бойове завдання, Сергій отримав поранення, несумісні з життям. З нагоди Дня пам’яті захисників України, який відзначається 29 серпня, та у першу річницю з моменту загибелі Сергія журналістка інтернет-видання «Махала» завітала до матері військовослужбовця, Тетяни Тищенко, аби почути його історію. Прочитати статтю можна за посиланням.
Микола народився 30 грудня 1985 року в болгарській родині. Перші роки життя провів у селі Городнє, де відвідував дитячий садок і робив свої перші кроки у пізнанні світу. З 1991 року родина остаточно переїхала до Баннівки, де хлопець пішов до місцевої школи. Згодом він вступив до Одеського державного економічного університету на факультет міжнародної економіки, а у 2023 році Микола став до лав Збройних Сил України.
Прочитати статтю можна за посиланням.
20 січня в Україні вшановують захисників Донецького аеропорту. Їх прозвали кіборгами, адже в практично в повному оточенні вони вистояли, а згодом закарбувалися в пам’яті як символ незламності. Серед тих, хто тоді стояв на захисті аеропорту, був й Олександр Дробітько – колишній командир 88 окремого батальйону морської піхоти. Журналістка Махали поспілкувалась із захисником, аби згадати події тих днів і дізнатися більше про його особистий військовий шлях, а також про труднощі, з якими він та його побратими стикалися на лінії бойових зіткнень. Прочитати статтю можна за посиланням.
У Покровському районі Донецької області, неподалік села Балаган, 13 вересня 2025 року зник безвісти уродженець Рені Олексій Володимирович Калугін із позивним «Ренієць». Морський піхотинець 38-ї окремої бригади ЗСУ, він пішов на фронт добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення. Наразі його дружина Наталія та сестра Ольга чекають будь-якої інформації про його долю, сподіваючись, що він живий і, можливо, перебуває в полоні. Історія його життя та служби – у статті Махали.
Валентина Мержан з села Кам’янське вже кілька місяців розшукує свого батька — жителя села Виноградівка Арцизької громади, військовослужбовця ЗСУ Петра Мержана, 1972 року народження, який з квітня 2025 року вважається безвісти зниклим. Жінка зверталася у всі можливі інстанції, однак пошуки поки що не дали результатів. Журналістка інтернет-видання «Махала» поспілкувалася з Валентиною, яка не втрачає надії, що її батько живий, аби дізнатися його історію. Прочитати статтю можна за посиланням.
Життя захисника України з Рені Власова Володимира обірвалося 29 грудня 2023 року в боях неподалік Бахмута, під селищем Курдюмівка Донецької області. 17 січня 2024 року воїн повернувся додому на щиті. За мужність, самовіддані дії, виявлені у виконанні службових завдань і забезпеченні захисту державного кордону та територіальної цілісності України, Указом Президента України старшого сержанта Власова Володимира Володимировича було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Про те, якою людиною і воїном був хлопець, у матеріалі Махали.
5 жовтня 2022 року назавжди змінило життя родині Левченко: на війні, під час виконання бойового завдання загинув уродженець Ізмаїла, військовослужбовець 88 окремого батальйону морської піхоти Сергій Левченко. Його дружина Христина Левченко розповіла журналістці інтернет-видання «Махала» про свого чоловіка, їхнє знайомство, спільні мрії та життя родини, яке відтоді доводиться будувати наново. Прочитати статтю можна за посиланням.
У 2023 році житель села Баннівка Олександр Кілар став до лав Збройних Сил України. Службу проходив у районі населеного пункту Старомайорське на Донецькому напрямку, де обіймав посаду гранатометника. Під час евакуації тяжко пораненого побратима військовий не помітив розтяжку і наступив на міну. Внаслідок цього поранення військовий втратив ліву ногу. Сьогодні, після тривалої реабілітація, чоловік прилаштовується до нового життя, відкрив власний бізнес. Історію військового читайте за посиланням.
Військовослужбовець ЗСУ з міста Рені Андрій Борисович Дьяченко до початку війни мав успішну кар’єру, плани на майбутнє – однак все це залишилося позаду, коли розпочалася повномасштабна війна. Він не думав, не шукав причин залишитися. Він знав: як не він, то хто? Сьогодні Андрій у списках зниклих безвісти. Але його дружина Наталія не втрачає надії. Вона чекає, вірить та шукає. Про життєвий та бойовий шлях свого чоловіка, про те, як сім’я живе в очікуванні і які кроки робить для його пошуку, Наталія розповіла в інтерв’ю Махалі.
Анатолій Сємєнєнко – уродженець міста Рені, офіцер 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, який присвятив своє життя служінню Україні. Він пройшов шлях від солдата до капітана, брав участь у миротворчих місіях. 19 вересня 2022 року, виконуючи бойове завдання під Бахмутом, воїн загинув. Тіло забрати не вдалося — офіційно він вважається безвісти зниклим, і його близькі продовжують чекати на можливість гідно попрощатися з рідною людиною. Про те, яким Анатолій був чоловіком, батьком та воїном, для якого військова служба стала покликанням, Махалі розповіла вдова Катерина. Прочитати статтю можна за посиланням.
Раніше Махала розповідала історію Дня захисників та захисниць України: коли відзначають та які традиції пов’язані із цим днем. Також писали про День загиблих захисників України, коли він з’явився та як відзначають у нашій країні. Окрім цього є стаття про історію Дня Збройних сил України. Також можна прочитати статті Махали про воїнів Збройних сил України, які виходили на сайті у 2023 році та 2024 році.
Головне фото:88 окремий батальйон морської піхоти | ілюстративне
Інтернет-видання Бессарабії
