На сайті електронних звернень зʼявилася петиція з проханням надати почесне звання Героя України (посмертно) мешканцю села Оксамитне, солдату Федоренко Олександру Олександровичу. Про це повідомляє інтернет-видання “Махала”.
Федоренко Олександр був навідником десантно-штурмового відділення 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був мобілізований Болградським РТЦК та СП Одеської області 11 жовтня 2022 року і з того часу до моменту загибелі виконував свій військовий обовʼязок.
“За час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обовʼязки виконував відмінно. користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Мав добрий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. Намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, вникав у турботи оточуючих. З розумінням ставився до питань. що виникали та враховував їх. На критику та зауваження реагував адекватно робив правильні висновки, був здатний критично оцінювати свою діяльність, стійко переносив інтенсивні навантаження”, – йдеться в тексті петиції.
2 липня 2024 року під час артилерійського обстрілу позицій українських захисників у селі Північне на околиці міста Торецьк Бахмутського району Донецької області воїн загинув. На момент загибелі воїну було лише 34 роки. У вічній скорботі залишилися дружина Людмила та двоє доньок Ксенія та Дарʼя.
“Це мій янгол охоронець, якого я зустріла 5 липня у 2013 році. Я закохалося в нього одразу, 10 червня у 2015 році, ми одружилися. ми хотіли прожити разом все життя, ми кохали один одного, ми були щасливі. Я народила йому двох доньок. 1 вересня 2021 році пішла в перший клас, наша старша донька Ксенія У 2024 році в нас повинна була піти в перший клас молодша донька Дарʼя, Саша дуже хотів бути на першому дзвонику своєї доньки, він хотів збирати її и бути поруч в цей час. Але мій чоловік так і не повернувся… Я знаю, він поруч зі мною, й охороняє мене та наших дітей, я дуже сумую за ним, мені тяжко без нього, він був моєю душею. Я дуже хочу, щоб він став Героєм України, він віддав саме найдорожче, своє життя. Я дуже прошу допомоги в вас, я дуже прошу вас, допоможіть мені зробити мого Янгола Героєм», – говорить Людмила про коханого.
10 липня воїна провели в останню путь та поховали на Болградському кладовищі, а сьогодні рідні та близькі закликають усіх мешканців Бессарабії підтримати їхню петицію, аби гідно вшанувати памʼять полеглого захисника. Підписати петицію можна за посиланням.
Інтернет-видання Бессарабії
