Звістка про загибель воїна Олександра Федоренка прийшла до рідних, коли той повернувся на передову після невеликої відпустки. Ще минулого місяця військовий востаннє побував у селі Оксамитне та провів час з рідними та друзями, а сьогодні усі вони проводжали Олександра в останню путь. На похороні військовослужбовця десантно-штурмового підрозділу Збройних сил України Федоренко Олександра Олександровича були присутні й журналісти видання “Махала”.
Олександру було 34 роки, він – уродженець Миколаївщини. Останні пʼять років разом з дружиною та дітьми прожив у селі Оксамитне Болградської громади. На другий місяць широкомасштабного вторгнення чоловік мобілізувався до війська, аби захистити народ України від російських окупантів. Ніс службу у десантно-штурмових військах ЗСУ.
Другого липня 2024 року у Донецькій області під час артилерійського обстрілу воїн загинув. Вдома у вічній скорботі у захисника залишилися батьки, дружина та двоє дітей.
Прощання з військовослужбовцем відбулося в центрі села. Провести його в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими, односельці та представники місцевої влади.
“Війна забирає найцінніших, рідних. Дуже важко дивитися в очі батькам та родині загиблого воїна, дуже важко підібрати слова, щоб підтримати, бо ця рана не загоїться, а біль від неї не зчухне. Вічна пам’ять воїну”, – підкреслив у своїй промові заступник голови Болградської районної ради Володимир Романовський.
Мешканці села Оксамитне пам’ятатимуть Олександра доброю, світлою та радісною людиною.
“Олександр був дуже працьовитий та добрий. Він ніколи не відмовляв у допомозі. Не дивлячись на те, що він приїхав до нас з Миколаївської області, він швидко адаптувався та знайшов друзів. Всі його знали та поважали. Передчуваючи свою загибель воїн у свою останню відпустку поводив себе так, ніби з усіма прощався.”, – поділилася спогадами про воїна мешканка Оксамитного Марія.
Від самого села до Болградського кладовища труну з тілом воїна проводжали пішки. Після церемонії відспівування його батькам передали державний прапор з труни – як символ країни, якій вірно й до кінця служив Олександр.
Інтернет-видання Бессарабії
