Один із важливих критеріїв приналежності до цивілізованого суспільства – це ставлення людей до тварин. Важливим кроком на цьому шляху стало ухвалення Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». У Болграді, як загалом в Україні, питання безпритульних тварин стоїть досить гостро. Волонтери в силу своїх можливостей намагаються допомагати їм, але розв’язати цю проблему вони не зможуть. Для цього потрібна допомога місцевої влади та свідомість самих громадян. У нас і з першим, і з другим все погано. Багато хто вважає, що поки що йде війна, про це не варто й думати.
А тим часом поряд з нами живуть і вмирають бездомні тварини, яких ми називаємо братами нашими меншими, але по-братерськи до них, на жаль, найчастіше не ставимося.
Про проблему великої кількості безпритульних тварин в Болграді інтернет-видання “Махала” поспілкувалося із зоозахисницею та волонтером Тетяною Шкуренко.
Волонтерська допомога
Тетяна з дитинства любить тварин. Після народження сина Тетяна переїхала до Болграда. Перші три роки вона, гуляючи у парку з коляскою, просто годувала безпритульних тварин. Проте зрозуміла, що цього замало, їй хотілося зробити більше для цих нещасних безхатьків.
Тетяна почала займатися стерилізацією, лікуванням безпритульних кошенят та пошуком для них родини. Нерідко тварини були у важкому стані, їм потрібна була операція та тривале лікування. Спочатку вона робила це за власний кошт. Але коли зрозуміла, що не зможе допомогти багатьом, почала звертатися до різних благодійних організацій та фондів, які допомагають зоозахисникам у їх роботі з бездомними тваринами, виділяють кошти на стерилізацію, надають корм. Найчастіше Тетяна возить тварин у зооклініку до Ізмаїла, де приймають не лише ізмаїльських волонтерів, а й болградських.
Подаруємо котикам нову родину
Тетяна створила групу у Фейсбуці – «Марик» (так звали її першого кота) для того, щоб розповідати про котиків, шукати їм сім’ї та добрі руки. Сьогодні з 15 котів Тетяни 6 готові потрапити до нової родини, вони цілком здорові, стерилізовані, оброблені від паразитів.
Кошенят Тетяна віддає новим хазяїнам із випробувальним терміном. Зоозахисниця стежить, як кошеня живе в сім’ї, чи звик він, як до нього ставляться. Якщо так вийшло, що сім’ї кошеня не підійшло, жінка може забрати його назад і шукати для нього інші дбайливі руки.
«Якщо кішка знаходиться на вулиці за мінусової температури, їй треба часто і багато їсти. Якщо вона не поїсть хоча б протягом шести години при морозі, то засне назавжди», – розповіла Тетяна. Тому, за її словами, зима та мороз – це найважчий час для тварин.
Тетяна висловила слова надії, що у новому 2023 році у Болграді відкриється нормальний притулок для тварин та знайдуться небайдужі люди, які готові працювати з волонтерами, а місцева влада з бюджету громади виділить на цю проблему гроші.
Зоозахисниця закликає всіх мешканців Болграду стерилізувати тварин. На жаль, в нашому суспільстві це ще не заведено. А заведено викидати новонароджених кошенят і цуценят, як сміття. В такому випадку довести жорстоке поводження з тваринами дуже складно. Це залишається на совісті тих, хто так робить. Але ми сподіваємося, що в цих людей совість прокинеться, а стерилізація тварин – стане нормою, якщо ми вважаємо себе цивілізованим суспільством.
Генрієтта Домущі, фото з особистого архіву Тетяни
Інтернет-видання Бессарабії
