Цього тижня газета “Дружба” відзначила свій 60-річний ювілей. На сьогодні друковане видання, з якого й пішло інтернет-видання “Махала”, є єдиним засобом масової інформації в Болградській громаді. Коли воно було засновано та як все починалося? Читайте далі.
Ще п’ять років назад було заведено вважати датою заснування “Дружби” 2 червня 1945 року. Саме в цей день в Болграді вийшов перший випуск газети “Ленінський шлях”. Але сьогодні вже зрозуміло, що це твердження невірне. І ось чому.
У документах виконавчого комітету Болградської районної ради депутатів трудящих, а саме: протокол засідання райвиконкому №16 від 2 червня 1945 року є рішення райвиконкому №109 «Про затвердження Положення про газету «Ленінський шлях».
В архіві зберігається листування редакції газети “Ленінський шлях” із Всесоюзною книжковою палатою, де зазначено, що перший номер газети вийшов 23 червня 1941 року. Лист підписав редактор С. Вітюков у 1960 році.
Перші номери газети, на жаль, не збереглися. Нам надали копії найстаріших газет – за 1946 та 1949 роки. Відповідно до даних, вказаних у номері за 1946 рік, всього з 1941 року вийшло 64 номери, але рік видання зазначений – третій. Редактор видання – І. Савченко, газета виходила тиражем 2 тис. примірників, друкувалася у Болграді у друкарні редакції. Цілком можливо, що в період війни газета виходила не регулярно або не виходила взагалі. Підтвердженням цього є збірка документів «У братській сім’ї», де зазначено, що газета «Ленінський шлях» видавалася з 1944 до 1962 року.
Нам надали номер за 1949 рік – повністю болгарською мовою. У цей час газета виходила і російською, і болгарською мовою. Тираж болгарського варіанта видання – 750 екземплярів. З початку заснування “Ленінського шляху” вже було видано 416 номерів. Редактор газети – С.П. Кунчів. Розташовувалася тоді редакція у Болграді на вул. Поштова, 41, а друкарня, де вона друкувалася, – на вул. 25 Серпня, 178.
В Ізмаїльському архіві зберігаються газети «Ленінський шлях» російською мовою за 1946 -1962 роки, болгарською мовою «Ленински Път» за 1949 – 1953, 1957 – 1961 рр. Є доповіді, звіти щодо роботи редакції, місячні плани роботи різного періоду.
Найстаріший оригінал газети «Ленінський шлях», який є у нашій редакції, за 1954 рік.
Газета “Ленінський шлях” видавалася до 1962 року. Її останнім редактором був Сергій Євдокимович Вітюков. Саме він підписав 7 червня 1962 року наказ про закриття газети та розрахунок з її співробітниками. На той час у газеті працювало п’ять творчих працівників, два перекладачі, чотири технічні працівники. З 1 липня звільнялися з посад сам редактор і завідувач відділу сільського господарства П.А. Дем’яненка. Чому? Усе це робилося у межах постанови ЦК КПРС та Ради міністрів СРСР «Про перебудову управління сільським господарством», що припиняє дії районних газет та створення міжрайонних газет.
Фактично газету «Ленінський шлях» було ліквідовано. Ізмаїльська газета “Придунайська зоря” стала її правонаступницею. Туди було передано всі матеріальні цінності – меблі, устаткування, транспорт. Перейшла на роботу та частина співробітників.
Днем заснування “Дружби” можна вважати 14 березня 1963 року. Саме тоді було підписано перший наказ щодо редакції газети, в якому йдеться про те, що згідно з рішенням бюро обкому КПУ та пленуму парткому Болградського виробничого управління від 26 грудня 1962 року приступив до обов’язків редактора газети «Дружба» Дмитро Миколайович Тюрменко. Назва «Дружба» – це його пропозиція, його ідея, яка живе й досі.
15 березня 1963 року було набрано штат газети. С. Вітюков став заступником редактора, завідувачем партвідділу. Також до «Дружби» було прийнято ще чотирьох творчих працівників, у тому числі фотокореспондент. Загалом штат газети складався з 13 осіб.
Можна сміливо сказати, що «Дружба» розпочалася із Дмитра Миколайовича Тюрменка, який був її незмінним редактором до 1994 року. Саме тоді тираж «Дружби» складав понад 16 тис.екз., а знаменитим редакторським «Саламуром» зачитувався весь район, нерідко дивуючись, як Дмитро Миколайович у період, як сьогодні кажуть, диктатури однієї партії, не боявся порушувати злободенні проблеми та критикувати владу. «Дружба» стала справді народною газетою, приходячи практично до кожного будинку.
У різні роки в «Дружбі» працювали – Людмила Гумовська, Микола Лаврюков, Петро Симоненко, Раїса Танова, Альберт Плесаков, Віра Пеку, Ірина Бальжик, Людмила Романова, Галина Кочева, Євген Косачев, Лариса Тюрменко, Дмитро Пирков, Іван Чебанов і нині покійні – Тамара Маркова, Василь Носов, Олександр Карлов, Михайло Баранов, Микола Банев, Лідія Кирис, Олександр Несвященко.
В 1994 році колектив редакції очолила Лариса Тюрменко-Докова, під керівництвом якої працювали журналісти Андрій Попов, Тетяна Попова-Терзі, Тетяна Ведь (у 2001 році очолила газету), Алла Карайванська, Роман Томчук, Анатолій Чебанов, Ольга Коптякова, Володимир Сєров.
З 2009 року газетою стала керувати Тетяна Терзі, яка є головною редакторкою до сьогодні. За цей час під її керівництвом працювали Алла Каріза, Ольга Коптякова, Юрій Мошул, Анатолій Чебанов, Ганна Щепіна.
Нині в редакції працюють Серафим Савченко, Ганна Ковальова, Тетяна Манолова, Софія Чебан та бухгалтер Світлана Бахчіванжи.
Сьогодні газета виходиться на 8 шпальтах раз на тиждень й має один з найвищих тиражів в Одеській області – 2540 примірників.
За архівними матеріалами
Інтернет-видання Бессарабії
