За останні роки месенджер Telegram став одним із поширених джерел отримання новин. Частина користувачів дізнається про події саме через телеграм-канали, де повідомлення подаються у короткому та оперативному форматі. За даними досліджень медіаспоживання, значна частина аудиторії отримує новини саме через месенджери та соціальні платформи.
Водночас швидке поширення повідомлень може супроводжуватися ризиком появи неперевірених даних. Деякі канали працюють без відкритих редакцій або зазначення авторів. Журналіст видання “Махала” дослідив, чому Telegram став популярним джерелом новин та які виклики можуть виникати під час споживання інформації з цієї платформи.
Однією з причин популярності Telegram є швидкість поширення повідомлень та зручність користування. Інформація у каналах часто з’являється раніше, ніж у традиційних медіа або на офіційних ресурсах. Частина користувачів може бути підписана одразу на кілька або навіть десятки каналів і отримувати повідомлення майже миттєво. Такий формат створює відчуття оперативності та доступу до актуальних подій. У періоди криз або надзвичайних ситуацій, зокрема під час війни в Україні, швидкість публікації новин для аудиторії може мати особливе значення.
Ще однією особливістю Telegram є відсутність централізованої цензури контенту. На відміну від багатьох медіа та деяких інших платформ, які мають дотримуватися редакційних правил, повідомлення у телеграм-каналах зазвичай не проходять попередньої модерації перед публікацією. Це дозволяє адміністраторам каналів швидко реагувати на події та поширювати інформацію без затримок.
Водночас відповідальність за зміст таких публікацій значною мірою покладається на авторів каналів. Через швидкість поширення та відсутність попередньої перевірки окремі повідомлення можуть містити неточності. Іноді подібні матеріали поширюються для привернення уваги аудиторії та збільшення кількості переглядів на окремому каналі.
Однією з особливостей частини телеграм-каналів є відсутність відкритої інформації про їхніх авторів або редакцію. Через це користувачам не завжди зрозуміло, хто саме стоїть за публікаціями. Така анонімність ускладнює оцінку джерела та достовірності матеріалів. Тому перевірка повідомлень у кількох медіа допомагає уникнути поширення неперевірених даних.
Ще одним ризиком може бути поширення маніпулятивної або недостовірної інформації. Деякі канали публікують емоційні або сенсаційні повідомлення, які швидко привертають увагу аудиторії, але не завжди супроводжуються підтвердженими джерелами.
Подібні публікації іноді з’являються після обстрілів або під час складних ситуацій, коли інтерес до новин зростає. Через швидке поширення користувачі можуть не одразу перевіряти достовірність таких повідомлень. У результаті неперевірена інформація може впливати на формування громадської думки.
Про один із таких випадків повідомило оперативне командування «Південь». Йдеться про фейковий телеграм-канал, який використовував назву та символіку командування та оголошував збір коштів нібито від його імені. У командуванні наголосили, що не проводять фінансових зборів через соціальні мережі чи месенджери та закликали користувачів не надсилати кошти на невідомі рахунки.
Telegram також іноді використовують для поширення інформаційних кампаній або пропагандистських повідомлень. Через обмежену модерацію на платформі можуть з’являтися канали з маніпулятивним контентом, який подається у форматі новин або термінових повідомлень. У таких умовах важливо звертати увагу на джерела інформації та перевіряти її у кількох медіа.
Щоб з’ясувати, як читачі півдня Одещини ставляться до новин у Telegram, інтернет-видання «Махала» провело опитування у своїх соціальних мережах — Instagram та Telegram. Респондентам запропонували відповісти на три запитання, пов’язані з отриманням новин у цьому месенджері. Опитування не претендує на повну репрезентативність для всього півдня Одещини, однак дозволяє простежити певні тенденції.
Ми об’єднали результати опитувань з Instagram та Telegram, щоб отримати загальну картину. Вони показали, що значна частина аудиторії використовує Telegram як джерело отримання новин. Водночас рівень довіри до інформації на цій платформі є різним.
За результатами опитування, близько 61% респондентів зазначили, що отримують більшість новин саме з Telegram. Ще приблизно 17% використовують його як одне з кількох джерел інформації. Близько 14% повідомили, що переглядають новини у Telegram лише час від часу, а невелика частина опитаних взагалі не використовує цю платформу для отримання новин.
Водночас опитування показало, що користувачі не завжди беззастережно довіряють інформації у Telegram. Більшість респондентів відповіли, що скоріше довіряють повідомленням у каналах. Частина зазначила, що перевіряє інформацію лише у випадку важливих новин, а ще близько 20% опитаних роблять це постійно.
Велика кількість каналів отримання інформації є характерною рисою сучасного інформаційного середовища. Така різноманітність джерел дозволяє швидше дізнаватися про події та порівнювати різні точки зору. Водночас це вимагає від аудиторії уважності до джерел повідомлень і перевірки інформації.
Нагадаємо, видання “Махала” поспілкувалося з військовослужбовцем, який розповів, як соціальні мережі впливають на людей, та яку роль відіграють анонімні Telegram-канали.
Інтернет-видання Бессарабії
