Сучасна війна ведеться не лише на полі бою — вона триває й в інформаційному просторі, де використовується інша, менш помітна, але не менш небезпечна зброя — інформація. Вона здатна сіяти паніку, недовіру й розколювати громади зсередини. Особливо вразливими до таких впливів залишаються прикордонні та багатонаціональні регіони, зокрема й українська Бессарабія. Про те, як працюють фейки, чому люди піддаються маніпуляціям і що може зробити кожен мешканець регіону, аби не стати частиною інформаційної атаки, розповів журналістці інтернет-видання «Махала» військовослужбовець 88-го окремого батальйону морської піхоти із позивним «Фантом».
На думку військового, головна небезпека полягає в тому, що багато людей досі не сприймають інформацію як зброю.
«В українській Бессарабії значну частину населення становлять люди старшого віку або ті, хто займається господарством, живуть традиційним укладом життя. Тож, вони звикли довіряти особистому спілкуванню, а не цифровому простору», — додає він.
Військовий зазначає, що місцеве населення живе ще подіями до повномасштабного вторгнення, сподіваючись на кращі часи. Більшість з них вважають, якщо тут немає бойових дій, то їх, як окремого регіону, віддаленого від центру, ця проблема не стосується. Але саме така позиція і створює вразливість, адже інформаційна війна не має лінії фронту.
Як наголошує «Фантом», південь Одещини — регіон, де тісно співіснують українці, болгари, гагаузи, молдавани, румуни, албанці. Зустрічаються вірмени, грузини, євреї, а також представники інших національностей. У багатьох родини розділені кордонами — хтось має родичів у Молдові, Румунії, на окупованих територіях України або в країні-агресорці. Цим активно користується ворог.
«Через цих рідичів ворог може впливати на місцеве населення, адже механізм роботи простий: люди більше довіряють родичам, ніж офіційним джерелам», — додає військовий.
Тож, якщо знайомий з-за кордону каже про масований ракетний обстріл — це часто сприймається надто емоційно, без перевірки. І саме через такі ланцюжки «особистої довіри» запускаються інформаційні хвилі фейків.
Особливо вразливими в цьому прикладі є прикордонні території, що межують із Молдовою, зокрема поблизу Гагаузії або невизнаного утворення Придністров’я, які неодноразово ставали об’єктами інформаційних провокацій.
Для того, аби застосувати ІПСО (інформаційно-психологічні операції), не вигадують складні конструкції. Вони грають на базових емоціях: страх, тривога, відчуття небезпеки, недовіра до влади. Тож, навіть розумна і критично мисляча людина стає вразливою, якщо вона виснажена, перевтомлена або перебуває в постійному стресі. Говорячи про фейки та ІПСО, військовий зазначає, що пересічній людині справді важко одразу зрозуміти, де правда, а де маніпуляція.
«Якщо ви цікавитесь новинами — це добре. Але не всім новинам варто вірити. Недостатньо дивитися лише один канал чи читати одну статтю. Потрібно порівнювати з іншими, навчитися аналізувати події та мати терпіння», — каже він.
За словами військовослужбовця, маніпуляції часто розраховані на миттєву реакцію. У моменти емоційного виснаження чи сильного стресу, мозок шукає швидку відповідь, а не перевірену. Тому саме гучні заголовки працюють краще за сухі факти.
«Може бути таке, що сказано: завтра настане кінець світу — і ви вже біжите в магазин, скуповуєте все, що бачите. А потім настає завтра — і нічого не трапляється. Чому? Бо це фейк. Комусь вигідно, щоб населення було більш контрольованим, щоб бачити, як люди реагують», —додає «Фантом».
Військовий наголошує: інформація завжди має декілька сторін, і емоція — не найкращий порадник. Варто насторожитися, якщо: новина викликає сильний страх або гнів; є заклик «терміново поширити»; відсутнє чітке джерело; інформація подається як «таємна» або «прихована від людей»; повідомлення надходить із невідомого номера або підозрілого посилання.
«Ті, кому це вигідно, бачать як реагують люди на ті чи інші новини, і згодом ще більше впливають на психіку та розум людей. Це стосується не тільки нашого регіону, це працює по всьому світу. Тому моя порада, якщо дивитися новини або від когось щось почули, не варто відразу всьому вірити. Краще перевірте іншими новинами або зачекайте деякий час, подивіться чи дійсно це станеться, чи буде це правдою», — завершує він.
Окремо військовий говорить про цифрову гігієну.
«Якщо користуєтесь сучасними технологіями та гаджетами, не рекомендую переходити за посиланнями невідомого походження або тими, що надіслані з сумнівних номерів. Такі повідомлення краще видаляти навіть не відкриваючи», — веде далі захисник.
За його словами, небезпека полягає не лише у втраті особистих даних.
«У телефоні зберігаються ваші контакти — родичі, друзі. Надавши доступ до свого пристрою, ви можете поставити під загрозу не тільки себе, а й близьких», — уточнює «Фантом».
Окремо військовий звертає увагу на ще одну небезпечну тенденцію — вербування українців через соціальні мережі для вчинення диверсій та злочинів. За його словами, з розвитком сучасних технологій отримувати інформацію стало простіше, однак не всі вміють правильно цим користуватися.
«Сьогодні можна знайти будь-яку інформацію, навіть звернутися до штучного інтелекту, щось уточнити, навчитися новому. Але не всі використовують це правильно. Через соцмережі людей, зокрема підлітків,можуть намагатися втягнути у злочинні дії», — зазначає “Фантом”.
Йдеться про підпали автомобілів військовослужбовців, передачу інформації чи інші провокації. Військовий наголошує: такі злочини часто мають чітку мету — ускладнити роботу захисників.
«Більшість військових купують і ремонтують свої автомобілі за власний рахунок. Ці машини — не розкіш, а необхідність для виконання завдань. Кому військовий зробив щось погане тим, що захищає країну та не дає ворогу просунутися далі? Підпал авто — це не “жарт” і не “легкі гроші”, це реальна шкода обороні», — говорить він.
Особливо вразливою категорією залишаються підлітки. Через вік, емоційність та бажання швидкого заробітку вони можуть не усвідомлювати наслідків.
«Ще зі школи варто навчати дітей гігієни кіберпростору: як розпізнавати фейкові повідомлення, як реагувати, якщо їх схиляють до протиправних дій. Якщо бачиш, що тебе підштовхують до злочину — потрібно звернутися до дорослих або до правоохоронних органів», — наголошує військовий.
Він підкреслює: відповідальність за такі дії може бути серйозною, аж до кримінальної.
«Підлітковий вік закінчується швидко. І тоді відповідати доведеться вже по-дорослому. Не варто починати своє життя із-за ґрат або ще гірших наслідків», — додає “Фантом”.
За словами захисника, батькам варто бути уважними до своїх дітей: знати, з ким вони спілкуються, у яких спільнотах перебувають, чим цікавляться. Відкритий діалог у родині може стати найкращим запобіжником від небезпечних рішень.
Військовий зауважує, що сьогодні майже всі постійно користуються телефонами та інтернетом. Це зручно, але не всі знають, як себе уберегти.
«Не всі розуміють, як захиститися від нав’язливого контенту чи непотрібної реклами. Якщо є можливість — краще звернутися до спеціаліста. Якщо ні — просто бути максимально обережним: не встановлювати те, чого не планували, не переходити за невідомим посиланням та відкритим сторінкам», — розповідає воїн.
Особливо уважними варто бути тоді, коли людина перебуває в емоційно нестабільному стані — налякана, розгублена або чекає важливої інформації. Саме в такі моменти легше повірити в повідомлення від невідомого користувача.
На його думку, це правило універсальне для всіх регіонів, не лише для півдня Одещини.
«Не варто вірити всьому, що кажуть в інфопросторі. А якщо щось навіть почув чи побачив — краще тримати язик за зубами і не розповсюджувати неперевірену інформацію», — додає «Фантом».
Інформація, підкреслює він, завжди має декілька сторін. І кожен може бачити її по-своєму.
На завершення захисник додає особисте спостереження — залежність від постійного споживання новин.
«Нові технології — це круто та зручно. Але ми позбавляємо себе найдорожчого — часу. Беремо телефон подивитися, хто телефонував, або перевірити годину і можемо непомітно прогортати стрічку кілька годин», — каже воїн.
За його словами, раніше люди більше спілкувалися наживо, більше рухалися, знали, де хто знаходиться, без постійного перебування онлайн.
«Зараз ми сидимо в гаджетах і не бачимо, як спливає наш дорогоцінний час», — підсумовує військовий.
Попри те, що українська Бессарабія залишається відносно спокійною територією без активних бойових дій, інформаційна війна тут триває так само, як і по всій країні. І головна зброя проти неї — не паніка, а критичне мислення, обережність і відповідальність за те, що ми читаємо та поширюємо.
Інтернет-видання Бессарабії
