У музичному колі Бессарабії, мабуть, немає людини, яка б не чула про гармоніста із села Кубей Миколу Попаз, відомого серед місцевих як Микола “Пєнджєуш”. Талант та майстерність зробили його справжньою легендою. З нагоди Міжнародного дня музиканта, який відзначається 22 листопада, журналіст інтернет-видання «Махала» поспілкувався з музикантом, який присвятив своє життя збереженню музичних традицій рідного краю.
Микола Попаз народився 25 жовтня 1954 року в селі Кубей. Свою першу освіту здобув у Кубейській школі №2, зараз це ліцеї імені академіка Олександра Теодорова-Балана, де неодноразово брав участь у культурних заходах. З раннього дитинства Микола зростав у атмосфері місцевої народної музики, яка надихнула його навчитися грі на гармошці. Згодом це стало справою його життя.
“Я граю з самого дитинства. Пам’ятаю, як одного разу на фестивалі почув цікаву мелодію, яка мені дуже сподобалася. Щоб не забути її, насвистував дорогою додому. Кілька разів спробував відтворити її на гармошці, і в мене вийшло. Вже в 14 років я грав нарівні з досвідченими музикантами. Мабуть, це передалося мені від мого дідуся Семена, який грав на кавалі”, – згадує музикант з теплою усмішкою.
Після закінчення школи перед Миколою Попаз постало важливе питання, яку професію обрати та чому присвятити своє життя. Спочатку він вирішив стати теслярем, адже це ремесло було популярними та необхідними в Бессарабії. Для здобуття професії він вступив до Ізмаїльського училища. Однак, вже під час навчання Микола зрозумів, що це не його шлях.
“Музика – ось моє покликання. Тому вирішив повністю присвятити себе справі, яка дарує мені справжнє задоволення та радість. Саме музика допомагає мені передавати свої емоції та ділитися ними з людьми. Музика об’єднує нас, дозволяє забути про буденні турботи й відчути справжню гармонію”, – розповів Микола Федорович.
За роки своєї творчої діяльності Микола Попаз став одним із найбільш затребуваних музикантів у регіоні. Його мелодії лунали на заходах як районного, так і обласного рівня. А також далеко за межами рідного села, адже він неодноразово виступав за кордоном, у країнах ближнього зарубіжжя.
“У кожну мелодію, яку я виконую, я вкладаю свою душу. Усі мої композиції звучать по-особливому, адже я завжди адаптую їх під свій стиль. Багатьом дуже подобається, як я граю. Бували навіть випадки, коли весілля переносили, тільки щоб я зміг виступити на святі. Я міг тижнями грати на весіллях, майже без вихідних”, – згадує Микола Попаз.
Микола Федорович також є лауреатом численних музичних конкурсів, на яких його талант і майстерність неодноразово вражали журі та глядачів. Його виступи завжди виділялися завдяки унікальному поєднанню технічної досконалості та щирої емоційності. Здобуті нагороди стали не лише визнанням його майстерності, але й гордістю для рідного села. Завдяки своїй творчості він зробив вагомий внесок у популяризацію бессарабської культури, показуючи багатство її музичних традицій на різних сценах.
“Щоб грати на весіллях, потрібно було знати всі традиційні пісні, адже кожна традиція мала свою мелодію. Весільні обряди в Бессарабії завжди супроводжувалися музикою, і гармоністу доводилося бути справжнім знавцем місцевих звичаїв. Наприклад, для моменту, коли молодята виходять з дому, потрібна одна мелодія, для зустрічі хресного – інша, а для прощання з батьками – особлива, душевна композиція. Це була велика відповідальність, створити правильну атмосферу кожного обряду”, – ділиться музикант.
Зараз Микола Попаз перебуває на заслуженому відпочинку, але свій улюблений інструмент не залишає. Гармошку, виготовлену вручну майстром із села Василівка, Микола Федорович придбав ще у 1999 році. Відтоді цей інструмент став його вірним супутником, який допомагає музиканту підтримувати форму та залишатися в тонусі.
“На жаль, останніми роками свят стає все менше, і нам, музикантам, не завжди є де пограти, хіба що на місцевих фестивалях чи конкурсах. Але у вільний від роботи час я обов’язково беру свою гармошку до рук і граю. Кілька мелодій — і вся втома, що накопичилася за день, зникає”, – ділиться Микола Федорович.
Також Микола Попаз передав свої знання та навички багатьом молодим музикантам, навчаючи їх грі на гармошці та знайомлячи з місцевими народними мелодіями. Завдяки зусиллям багато його учнів сьогодні продовжують традиції, виступаючи на святах, фестивалях та конкурсах. Вони продовжують поширювати бессарабську музику, зберігаючи її живою та впізнаваною далеко за межами регіону.
“Перш за все, людина повинна мати сильне бажання та терпіння, щоб опанувати гру на інструменті. Для одних це дар від Бога, і вони швидко освоюють мистецтво музики, а іншим потрібні тривалі тренування. Але найважливіше, щоб музика, яку виконує музикант, знаходила відгук у серцях людей”, – поділився своїми думками Микола Попаз.
Фото надані Миколою Попаз.
Інтернет-видання Бессарабії
