Коли в 2022 році в Ренійській громаді підбивали підсумки першого дитячого міжнародного фестивалю молдавської культури «Izvorul margaritarelor neamului» («Джерело перлин нації»), за багатьма номінаціями було представлено чимало конкурсантів із села Новосільське. Керівником більшості цих дітей була вчителька музики місцевого ліцею Марина Борня. Як їй вдається виховувати стільки зірочок? Про секрети роботи наставниці – у матеріалі «Махали».
Марина Федорівна працює у рідній школі вже вісімнадцять років. Але життєві обставини могли повернутись зовсім інакше.
«Після закінчення школи я поїхала до Румунії, де прожила три роки. Але, мабуть, не судилося там залишитися. Я повернулася до села, вийшла заміж і одразу вступила до Ізмаїльського державного гуманітарного університету за спеціальністю «Початкові класи та музика». Тодішній директор школи Надія Петрівна Вранчану, якої вже немає з нами, запропонувала мені роботу вчителем музики, бо вакансія була вільною, і я водночас навчалася та працювала», – розповідає вчителька.
Говорячи про своїх вихованців і як вдається добиватися високих результатів, вона зазначає:
«Я дуже люблю дітей. І, звісно, свою роботу, творчість: я дуже люблю співати. У мене троє дітей, дочки Єлизавета, Дарина і син Максим, всі вони співають у моїх ансамблях. Власне, з моїх дітей, з їхнього залучення до творчості все й почалося. А потім уже я почала залучати до занять музикою своїх учнів».
Марина Борня сказала у множині: «У моїх ансамблях». Як виявилось, вона керує одночасно кількома колективами.
«У нашому селі працює філія Ренійського центру позашкільної освіти «Перлина», це колишній центр дитячої та юнацької творчості, де я веду вокальний та танцювальний гуртки. Мої вихованці стали учасниками трьох ансамблів. Це «Мрія», в якому співають дівчата старшого віку, їх 10 учасниць: минулого року вони вже стали випускницями і це мій перший випуск. «Струмочок» — це середня група, також дівчатка, їх теж 10, а також ансамбль «Камертон», у якому співають хлопчики. Кілька років тому я також зібрала маленьких дівчаток 1-3 класів – так з’явився четвертий ансамбль Little stars (Маленькі зірочки). У нашому репертуарі різні пісні: і народні, і сучасні популярні. Ми співаємо румунською, українською мовами. Зі старшими вокалістами пробуємо співати англійською. Намагаємось охопити різні напрямки у музиці, немає якогось одного домінуючого напряму», – розповідає педагог.
Крім яскравої участі у першому дитячому фестивалі молдавської культури із завоюванням призових місць, вихованці Марини Борня брали участь у другому обласному дитячому дистанційному фестивалі «У гостях у святого Миколая», організованому Одеським обласним центром української культури. Тоді «Струмочок» був нагороджений дипломом 2-го ступеня, а «Little stars» – дипломом 3-го ступеня.
«Ми постійно беремо участь у таких конкурсах, як «Чисті роси» та «Дунайські зірочки», де теж займаємо призові місця», – зазначає вона.
Марина Борня керує не лише кількома дитячими колективами, а й одним дорослим. З’явившись на культурному небосхилі тоді ще Ренійського району, ансамбль «Басарабянка» продовжує функціонувати й сьогодні, радуючи глядачів своїми вокальними номерами. Як вдалося зібрати в один колектив та захопити творчістю дорослих людей?
«Ансамбль «Басарабянка», керівницею якого я працюю у сільському Будинку культури, був створений понад десять років тому. На початку він складався з молодих вчителів Новосільської школи. Потім потроху склад почав оновлюватися. Хтось із учасниць вийшов у декрет, хтось поїхав. Але мені треба було, як то кажуть, тримати марку, бо ансамбль голосно заявив про себе, його помітили й полюбили глядачі та слухачі. Згодом мені вдалося набрати інший склад, і ми тримаємося. Нині у його складі троє вчителів, працівники сільського Будинку культури та звичайні мешканки села — лише 11 учасниць. Вони талановиті, люблять пісню, дарувати радість глядачам. І це чудовий стимул знаходити час для творчих занять, попри турботи та проблеми, які є у кожної людини. Навпаки, репетируючи разом, виїжджаючи на виступи, ми забуваємо про всі проблеми. Причому виступаємо ми не лише на заходах у рідному селі, а й у Рені, Одесі, а також, коли надходять запрошення, виїжджаємо і за кордон. Були з виступами у Молдові, Румунії, Болгарії. Цього року у с. Котловина відбувся другий районний православний фестиваль «Різдвяні дзвони». Ми виступили зі своєю програмою і глядачі нас оцінили оплесками та добрими відгуками», – продовжує наша співрозмовниця.
Учасниці ансамблю виходять на сцену у гарних національних костюмах. Привертає увагу і якісний музичний супровід виступів.
«Спонсором наших перших костюмів був тоді ще депутат Одеської обласної ради Юрій Дімчогло. А потім ми самі стали заробляти: щороку ходимо селом з колядками і зібрану суму не розподіляємо між учасницями, а купуємо на неї тканини, вишиванки. Ще нам допомагала колишня сільська рада в особі голови Михайла Миколайовича Лучку. Для музичного оформлення номерів ми зазвичай використовуємо мінусівки з Інтернету, але також допомагає народний ансамбль молдавських народних інструментів «Ізвораш». Репетируємо у Будинку культури», – каже вчителька.
Говорячи про те, чому у своїй професії вчителя вона обрала саме музичний напрямок, Марина Борня наголосила:
«Мої родичі як з боку мами, так і з боку тата добре співають. Мама сама з Долинського, вона двоюрідна сестра відомого у нашій громаді та за її межами спортсмена Георгія Куля, який проживає в США, а як він співає – чули, гадаю, багато хто. Брати Георгій, Олександр і Федір – теж музиканти, вони і співають, і грають на музичних інструментах. Любов до співу передалася мені від батьків. У дитинстві я мріяла стати співачкою, але коли це не сталося, намагаюся вчити співу та музиці дітей, щоб вони стали в майбутньому відомими музикантами. Нехай більше народжується талановитих дітей, і щоб кожен з них мав змогу розкрити свій потенціал».
Інтернет-видання Бессарабії
