26 лютого у місті Болград дружина сапера Олександра Стібака, який проживав в селі Банівка Василівської громади, отримала нагороди чоловіка (посмертно). На нагороджені побували журналісти інтернет-видання “Махала”.
Олександр Стібак народився і виріс у Миколаївській області. Разом із родиною на початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в окупації, але змогли виїхати та повернутися до села Банівка, звідки родом дружина військового Олеся.
Олександр разом із братом за першої можливості добровільно встали на захист країни. Олександр був сапером інженерно-саперного відділення. 15 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання з розмінування місцевості біля населеного пункту Юнаківка Сумської області, він отримав поранення, підірвавшись на розтяжці. Цього ж дня від отриманих поранень він помер. Воїну було 36 років.
Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 вересня 2024 року Nº 1314, від 22 жовтня 2024 року Nº 1406 за вірність українському народові і військовій присязі, особисту мужність і самовідданість, проявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України в умовах воєнного стану, Олександр Стібак нагороджений (посмертно) нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “За сумлінну службу”, нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Комбатанським хрестом” з одночасним врученням нагрудного знаку “Честь та пам’ять”.
Нагороди дружині сапера вручив начальник Болградського РТЦК та СП Анатолій Кушнір.
Фото видання та з особистого архіву Олесі Стібак
Інтернет-видання Бессарабії
