Сергій Петрович Кірпік понад сім років охороняє мешканців Болграда та Болградського району від небезпеки, яку несе у собі вогонь. Історію вогнеборця 17-ої державної пожежно-рятувальної частини розповіли у Головному управлінні ДСНС в Одеській області.
З самого дитинства Сергій хотів бути корисним та допомагати людям у біді. Рідні та друзі підтримали його бажання та порадили спробувати вступити до лав рятувальників. Саме так, завдяки вірі в нього його близьких, у 2016 році Сергій став одним з вогнеборців.
Робота і так не сама легка та безпечна, а з атаками по інфраструктурі півдня Одещини страшних пожеж значно побільшало.
Початок повномасштабного вторгнення Сергій описує як найстрашніший період у його житті: «Ми всі перебували під постійним стресом, моніторили новини, були готові вирушити на виклик будь-коли. Але, не дивлячись на це, ми продовжували працювати, забезпечуючи порядок і безпеку».
Одна з найстрашніших пожеж, яку згадує рятувальник, сталася внаслідок атаки на місто Ізмаїл, яка відбулася 2 серпня. Тоді ворожі дрони влучили у морський порт, будівлю “Українського Дунайського пароплавства” та ще у декілька об’єктів критичної та портової інфраструктури.
«Другого серпня був мій караул. Я був страхуючим, тому відпочивав вдома. О 3 годині ранку подзвонив диспетчер, нам дали 10 хвилин на збори… Ми працювали до 7 вечора, починаючи з 4 годин ранку, фізично було дуже важко, але морально – ні. Треба працювати – і все тут» – згадує Сергій.
Родина усіляко підтримує свого Героя – дружина вірить у нього, а дві донечки-двійнята кожного вечора чекають на татуся вдома.
«Жінка дуже переживає, але підтримує мене завжди. Навіть коли я приїжджаю після зміни, вона говорить: «Іди відпочивай, я справлюся сама» – говорить Сергій.
Найкращий відпочинок для Сергія – це час зі своєю родиною.
«Мої дівчатка одразу стрибають на мене, як тільки я приїжджаю з роботи. Вони – моя радість, моя відрада після важких днів» – ділиться почуттями рятувальник.
На майбутнє, після перемоги, Сергій мріє про зустрічі з родичами й подорожі: «Хочеться зустрітися з батьками, поговорити про спокійне життя, про дітей, і, звісно, поїхати на море, у наш рідний Крим».
Читайте також: Рятувальник з Арциза поділився спогадами про найважчий день в професійному житті
Інтернет-видання Бессарабії
