Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Білгород-Дністровський Півняка Олександра Сергійовича, який загинув від рук російських окупантів у червні 2025 року.
Як повідомляє дружина загиблого Євгенія Півняк, народився Олександр 29 травня 1988 року у Світловодську Кіровоградської області. Закінчивши місцеву школу №9, чоловік отримав професію зварювальника у місцевому ПТУ №5.
У рідному місті Олександр жив та працював. Однак вже 20 лютого 2023 року чоловік був призваний до лав Збройних сил України. Свій військовий обов’язок став виконувати на посаді головного сержанта, майстра 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 4 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем, 22 окремої механізованої бригади оперативного командування “Південь”.
У 2024 році Олександр одружився на коханій дівчині Євгенії. Через деякий час дружина захисника стала мешкати у місті Білгород-Дністровському, куди військовий приїжджав у відрядження. Тут, згодом, у подружжя народився син Олександр.
Серед побратимів воїн отримав позивний “Монатік”. За час служби захисник виконував бойові завдання у Донецькій, Харківській, Сумській та Курській областях.
Під час виконання бойових завдань у складі групи FPV воїн неодноразово демонстрував високий професіоналізм і рішучість. У серпні 2024 року на території Курської області рф його підрозділ знищив ворожий танк разом з екіпажем. У вересні того ж року поблизу населеного пункту Ольгівка було уражено ворожу техніку та піхоту противника. У листопаді 2024 року на Харківському напрямку FPV-дроном знищено склад боєприпасів і живу силу ворога.
За зразкову службу Олександра неодноразово нагороджувало командування, зокрема відзнаками “Залізний хрест”, “Ветеран війни” та нагородою Оперативного командування “Південь”.
З березня 2025 року Олександр Сергійович, обіймаючи посаду головного сержанта взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів, займався підготовкою підрозділів, передаючи бойовий досвід і демонструючи високий рівень відповідальності, професіоналізму та відданості службі.
20 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Уди Богодухівського району Харківської області захисник загинув унаслідок атаки ворожого FPV-дрону. Вдома у військовослужбовця залишилися дружина та чотиримісячний син, мати, батько та дві сестри.
У квітні 2026 року Указом Президента України молодшого сержанта було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також згідно з наказом Головнокомандувача ЗСУ він удостоєний Комбатантського Хреста. Родині захисника також було вручено нагрудний знак «Честь та пам’ять».
Інтернет-видання Бессарабії
