У Ренійській громаді є громадська організація «Наша спадщина-Рені», яка, у свою чергу, об’єднує активних мешканців міста у «Клуб мандрівників вихідного дня». Учасники клубу не тільки багато подорожують, а й черпають ідеї з інших міст та країн і в міру своїх скромних сил та можливостей втілюють їх у Рені, роблячи конкретні кроки для зміни зовнішнього вигляду рідного міста на краще. Завдяки їхнім зусиллям у місті з’явилися арт-об’єкти, повз які неможливо пройти, і які створюють нові традиції та запрошують до роздумів про бережливе ставлення до довкілля. Більш детально – у матеріалі журналіста інтернет-видання «Махала».
Як підкреслює керівниця громадської організації Галина Маратаєва, одним з ключових напрямків її діяльності є освітній туризм.
«Для нас це не просто відпочинок чи розвага, а ще й спосіб навчитися чомусь новому та привезти ідеї додому. Тобто ми не просто мандруємо, а черпаємо нові ідеї. Освітній туризм об’єднує групу активних жителів Рені, які подорожують за власний кошт. Ми бували в багатьох містах Одеської області, виїжджали за кордон: у Молдову, Румунію, Болгарію. Знайомлячись з цікавими місцями та пам’ятками різних країн, ми не просто дізнаємося щось нове для себе, а й намагаємося потім щось організувати і у своєму місті», – говорить Галина Василівна.
Саме так з’явилися в Рені нові локації, які вже встигли стати улюбленими місцями для фотографій та прогулянок.
У парку Перемоги завдяки ініціативі громадської організації з’явилося відразу кілька цікавих об’єктів. Зовсім недавно тут встановили вказівник мрійних подорожей.
Ще раніше біля входу в парк з боку вулиці Степана Чобану з’явився арт-об’єкт «Планета Рені» (автор Сергій Шавловський). А безпосередньо в парку, неподалік від будівлі дитячої бібліотеки, розташована справжня Галявина казок, що стало результатом спільної роботи ентузіастів.
Про те, як народжувалися ідеї прикрасити прилеглу територію цікавими арт-об’єктами, журналісту «Махали» розповіла директорка Ренійської публічної бібліотеки Ірина Єлісейцева.
«Коли я почала працювати в бібліотеці, у нас з Галиною Василівною з самого початку виникла ідея зробити на прилеглій до дитячої бібліотеки території Галявину казок. Втілення цієї ініціативи почалося з того дерева, на якому зараз знаходяться сова та лелеки. Коли це дерево зрізали, я попросила, щоб його не зрізали пеньком, а зробили так, щоб можливо було потім вирізати на ньому щось цікаве», – згадує вона.
За її словами, на допомогу прийшов місцевий художник Олександр Кокалко, який вирізав сову. А Галина Маратаєва запропонувала розташувати там же лелек та їх гніздо і сама зробила цю композицію.
«Потім учні Ренійської гімназії, зараз це ліцей №2, принесли шпаківню, яку самі зробили, і причепили. Ми якось приходимо, дивимося, вона вже висить», – каже Ірина Валеріївна.
Окрасою Галявини казок стала скульптурна композиція «Червона Шапочка і Сірий Вовк», яка з’явилася в 2015 році, коли відзначався ювілей одного з братів Грімм.
«Так збіглося, що випадково через парк йшов житель нашого міста Сергій Шавловський, який займався виготовленням різних скульптур. Ми з Галиною Василівною його тоді особисто не знали, підійшли до нього і розповіли нашу ідею. Запитали, чи не хотів би він зробити таку композицію для дітей нашого міста. Він нас вислухав і сказав: «Добре, я спробую». Ось так ми з ним познайомилися і він виготовив цю скульптурну композицію», – розповідає Ірина Валеріївна.
За словами директорки Ренійської бібліотеки, Сергій Шавловський і досі доглядає за своїм творінням. Адже діти підходять, торкаються скульптур, труть вушка, а він періодично їх підфарбовує.
На дереві біля будівлі дитячої бібліотеки є ще одна композиція – ворона з сіркою.
«Це була колективна робота нашого колективу. Також допомагав мій чоловік, Галина Василівна, звісно, теж», – говорить вона.
А на даху бібліотеки, біля входу на горище, знаходиться Карлсон – втілення ще однієї ініціативи Галини Маратаєвої.
«Карлсона піднімали на дах співробітники пожежної частини. Він одразу не видний, його можна побачити, тільки якщо трохи відійти від будівлі і подивитися вгору», – додає Ірина Валеріївна.
Керівниця публічної бібліотеки згадує і про те, що не всі ідеї вдалося втілити так, як планувалося.
«У нас була ще Баба-Яга, однак жителі міста, серед яких були представники релігійних спільнот, не сприйняли цю ідею. Багато хто приходив у бібліотеку і просив її прибрати, бо вона, за їх словами, була страшна. І зараз, коли діти запитують, а де ж Баба-Яга, ми жартома їм відповідаємо, що вона відлетіла. Але обіцяла, що повернеться», – з посмішкою розповідає Ірина Валеріївна.
За її словами ці скульптури вже почали створювати власні традиції.
«Коли хтось проходить повз Вовка з Червоною Шапочкою, то труть йому вушко, щоб пощастило. Собаки, які пробігають повз, гавкають на цього Вовка, бо він виглядає як живий. Це теж цікаво і смішно», – продовжує вона.
Галина Маратаєва, у свою чергу, зазначає, що такі арт-об’єкти не обов’язково мають бути у парках чи на центральних алеях.
«Коли ми буваємо в різних містах, то бачимо: є такі міста, де просто йдеш вулицею, і раптом поряд з тротуаром стоїть якась маленька скульптурна композиція. І для цього не потрібно, щоб обов’язково поруч був парк чи сквер. Просто стоїть скульптура, вона радує око, на її фоні можна фотографуватися. Такі арт-об’єкти потрібні, вони прикрашають місто», – ділиться враженнями вона.
Одна з останніх ініціатив громадської організації «Наша спадщина-Рені» – встановлення металевого серця для збору пластикових кришечок біля дитячого майданчика поблизу колишньої будівлі міськвиконкому, де нині знаходиться КП «Водоканал». Ця, здавалося б, проста ідея має кілька важливих цілей.
«Це металеве серце має стати символом добрих справ. По-перше, це екологічна мета – зменшення кількості пластику, який потрапляє на смітники і забруднює довкілля. По-друге, соціальна – зібрані кришечки можна передавати на переробку, а отримані кошти спрямовувати на благодійність або важливі міські проекти. Кожен може внести свій маленький внесок, просто зібравши і кинувши кришечку в цю спеціальну конструкцію. З маленьких кришечок виростають великі добрі справи», – пояснює Галина Василівна.
На запитання про те, що відбувається з кришечками далі, вона відповіла: «Коли буде повне серце, то ми знайдемо, куди їх здати».
Однак після встановлення металевого серця з’ясувалося, що не всі мешканці міста розуміють його призначення.
«Багато тих, хто крім пластикових кришечок, для яких, власне, і призначена ця ємність, кидають туди інший сміття, тому треба звернути на це увагу громадськості. Щоб люди не робили погане, а намагалися робити хороше. Адже ми, представники громадської організації, коли ставили це серце, намагалися робити саме хороше. Навіщо ж у відповідь чинити погано? Девізом при ставленні до об’єктів у місті мають бути слова: не шкодити, не псувати, не ламати», – не приховує розчарування Галина Маратаєва.
Вона згадує, як вандали нещодавно псували арт-об’єкт у парку «Я люблю Рені».
«Ми звернулися до ренійців на сторінці нашої організації «Наша спадщина-Рені», що треба все-таки берегти те, що є у нас. Навіть якщо, може, комусь щось не подобається з того, що ми робимо в рамках нашої громадської організації, нехай скажуть, що не так. Може, щось не так виглядає, не того кольору? Тоді зробіть щось інше! Ми зробили ось це, як могли, а ви зробіть щось ще. Якщо тобі щось не подобається, то зроби щось своє», – каже вона.
Галина Василівна закликає жителів міста активно долучатися до ініціатив організації.
«Разом, і тільки разом, ми можемо не лише подбати про чисте довкілля, а й допомогти тим, хто потребує. Кожна маленька справа має значення. Кожна кришечка, кинута в металеве серце, це крок до чогось більшого. І кожен збережений арт-об’єкт – це повага до тих, хто намагається зробити наше місто кращим. Бо місто змінюється не само собою – його змінюють люди, яким не байдуже», – сказала вона на завершення.
Фото: Махала
Інтернет-видання Бессарабії
