Дев’ятого вересня в Арцизі відбувся семінар-конференція до World Agriculture Day на тему «Розвиток АПК Болградщини: сучасні виклики, інноваційні рішення та партнерство». Подія стала платформою для обміну досвідом і знаннями між агровиробниками, переробниками, представниками влади та науковцями. Учасники обговорили актуальні питання агропромислового комплексу, продовольчої безпеки, інновацій, а також сучасні тенденції розвитку аграрної та продовольчої політики світу та Європейського Союзу. На заході побувала журналістка «Махали».
Вітальна частина розпочалася традиційно — з урочистого виконання Державного гімну України та вшанування загиблих у російсько-українській війні хвилиною мовчання. До присутніх звернулися Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, який був на прямому включенні з Києва; Михайло Шарафаненко, голова Болградської РДА; Сергій Кононенко, директор АРР Одеської області; Сергій Парпуланський, голова Арцизької ТГ та Андрій Фігель, заступник голови (начальника) Одеської ОВА.
Тарас Висоцький зазначив, що для економіки та аграрного сектору України важливі всі регіони, проте Одеська область має свою специфіку й серйозні виклики. У першу чергу він наголосив на необхідності відновлення зрошувальної системи, адже без цього важко говорити про системний розвиток, оскільки Одещина перебуває в зоні ризикованого сільського господарства. У цьому напрямі, за словами Висоцького, уряд уже пропонує кілька важливих ініціатив. Зокрема, йдеться про підтримку системи меліорації: держава готова приймати заявки від аграріїв на відновлення зрошення та відшкодовувати 50% витрат на таку діяльність.
Промова голови Болградської РДА Михайла Шарафаненка прозвучала під гул сирен, що нагадало присутнім, що війна в Україні, на жаль, триває і доводиться працювати у складних умовах.
«Аграрії — це люди, які своєю працею доводять, наскільки вони важливі, і що наша держава є потужним експортером зернових та олійних культур. Половина валютних надходжень до бюджету держави формується завдяки цьому. Продовольча безпека у світі сьогодні забезпечується вашою працею. Водночас відсутність меліорації є суттєвою проблемою, і її вирішення допомогло б нам збільшити виробництво сільськогосподарської продукції», — звернувся до аграріїв пан Михайло.
Голова Арцизької територіальної громади Сергій Парпуланський наголосив, що для мешканців Арцизької громади сільське господарство — це не просто традиція, а спосіб життя.
«Від аграрної галузі у нашій громаді залежить багато напрямків, і насамперед економіка. Майже кожна людина у нас пов’язана із сільським господарством. Але сільське господарство — це не лише податки, а й соціальна відповідальність та допомога Збройним силам України. Я вважаю, що наші фермери допомогли ЗСУ більше, ніж бюджети багатьох інших рівнів», — підкреслив Сергій Парпуланський.
У пленарній частині заходу обговорювали сучасний стан та стратегічні напрямки розвитку АПК Одещини і Болградщини, роль людського капіталу в розвитку громад, а також соціальну адаптацію молоді та ветеранів у агросекторі. Виступили й представили свої доповіді Віталій Власенко, заступник директора Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА, Олександр Іорданов, заступник голови Болградської РДА, Михайло Брошков, в. о. ректора Одеського державного аграрного університету, та Дмитро Дімітров, начальник відділу Департаменту аграрної політики Одеської ОВА.
У своєму виступі Дмитро Дімітров підкреслив, що на Одещині аграрний сектор є надзвичайно розвиненим. За його словами, область є лідером із виробництва пшениці, врожайність якої становить 29,1 центнера з гектара. Друге місце займає ячмінь, посівна площа якого цього року склала 262,6 тисячі гектарів, а врожайність — 31 центнер із гектара. Лідером серед сільськогосподарських культур залишився ріпак, який було висіяно на площі 270 тисяч гектарів із врожайністю 19,4 центнера з гектара. Він також додав, що за врожайністю пшениці Болградщина цього року посідає третє місце в Одеській області.
«Зараз аграрії приступили до збирання пізніх культур. На території області склалася надзвичайна ситуація через несприятливі погодні умови: безсніжну зиму та низьку кількість опадів, що протягом трьох весняних місяців не перевищили 10% від середньої норми, а також бездощове спекотне літо. Це призвело до загибелі або критичного стану пізніх культур», — розповів Дмитро Дімітров.
Олександр Іорданов зазначив, що попри військові дії країна має працювати і жити далі, зміцнюючи економічний фронт. За його словами, аграрний сектор України сьогодні забезпечує продовольчу безпеку не лише для нашої держави, а й для багатьох країн світу. Він формує потенціал зайнятості населення та розвитку громад.
«Родючі чорноземи Болградського району створили ідеальні умови для розвитку різних галузей сільського господарства. Загальна площа земель становить 449 тисяч гектарів, із них землі сільськогосподарського призначення — 384,5 тисячі гектарів. У районі працює понад 500 сільськогосподарських підприємств та більше 1000 підприємств і фізичних осіб, дотичних до аграрної сфери. Основу становить вирощування зернових, зернобобових і технічних культур. Середня врожайність — 34,2 центнера з гектара. Цього року площа посівів ріпаку збільшилася у 2,5 раза і склала 50,8 тисячі гектарів, що дало врожай у 109 тисяч тонн. Сонячний м’який клімат району також сприяє вирощуванню винограду. За площами та обсягами виноградарства Болградський район посідає провідне місце в Україні», — поділився пан Олександр.
Він також звернув увагу на проблему зрошення: нині зрошуваними є лише 4,6 тисячі гектарів, з яких Болградським управлінням зрошувальних систем охоплено 765 гектарів, Ізмаїльським — 1600 гектарів, а Кілійським — 2229 гектарів. Окремо він наголосив на кризових тенденціях у тваринництві: скороченні поголів’я худоби, свиней та овець, що призводить до зменшення виробництва м’яса і молока та негативно впливає на економіку району й продовольчу безпеку. Значну увагу він приділив також ухваленій Кабінетом Міністрів України «Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року», яка передбачає підготовку країни до вступу в ЄС, підтримку дрібних фермерів та впровадження інновацій.
Михайло Брошков, в. о. ректора Одеського державного аграрного університету, зазначив, що добре розуміє, що таке ведення сільського господарства в екстремальних умовах. Він подякував аграріям за їхню працю попри погодні виклики та підкреслив, що саме вони забезпечують надходження до місцевих і державного бюджетів. Водночас він наголосив, що якісний розвиток аграрної галузі залежить від кадрового потенціалу, який має прийти в майбутньому на зміну.
«На жаль, сьогодні спостерігається роз’єднання наукових і освітніх установ із виробниками. Як університет ми намагаємося знайти рішення цієї проблеми. Водночас бачимо скорочення кількості студентів: у 2025 році спеціальність садівництво та виноградарство обрали лише 64 особи, хоча саме ця галузь є візитівкою нашої області й потребує розвитку. На інших спеціальностях ситуація відносно стабільна», — підкреслив пан Михайло.
У дискусійній частині відбулося обговорення ключових сучасних викликів та перспектив агровиробництва, стану меліорації й водних ресурсів – основи вирощування продукції та підвищення врожайності на Півдні. Також порушувалися питання державної підтримки, економічних і кліматичних викликів, фінансових інструментів, інфраструктурних проєктів та рішень для розвитку АПК.
Спікерами цієї частини заходу стали: Віталій Власенко, заступник директора Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА; Алла Стоянова, голова депутатської групи «Аграрна Одещина» Одеської обласної ради експертка з аграрних питань; Інна Стельмах, заступниця голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (онлайн-участь); Михайло Балєв, керівник Болградського управління зрошувальних систем та Іван Кічук, в. о. начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю, заступник голови басейнової ради Нижнього Дунаю.
Віталій Власенко наголосив, що сьогодні природно-кліматичні умови суттєво позначилися на врожайності пізніх культур. За його словами, соняшник, кукурудза, просо та сорго постраждали у співвідношенні від 50 до 80 відсотків. Дещо краща ситуація склалася з ранніми зерновими завдяки вологому травню.
«Цього року Одещина зібрала 3,4 млн тонн зерна. Це трохи менше, ніж торік, але все ж дає можливість для розвитку. Щодо пізніх культур, то деякі господарства вийдуть у мінус, інші – у нуль, а частина отримає невеликий прибуток. Виходячи з цього, обласна адміністрація планує розвивати меліорацію, яка нині охоплює лише 226 тисяч гектарів зрошуваних земель по області», – підкреслив він.
Інна Стельмах відзначила актуальність подібних заходів, які проводяться в багатьох регіонах України. Вона наголосила, що в Болградському районі вагомий внесок у відновлення та підтримку меліоративної системи роблять самі аграрії спільно з Болградським управлінням зрошувальних систем, що позитивно впливає на розвиток галузі.
«Системи працюють, і вода вчасно подається на ділянки, охоплені зрошуванням. Я сподіваюся, що в майбутньому функціонуватимуть не лише п’ять систем, а й будуть відновлені та запущені інші, які є на території Болградського району. Одеська область сьогодні є одним із лідерів за кількістю створених організацій водокористувачів після Черкащини. Нині їх на території області вже 15», – зазначила пані Стельмах.
У своєму зверненні до аграріїв відеозв’язком Алла Стоянова закликала не боятися розробляти й реалізовувати проєкти, якщо є ідеї. Вона нагадала, що декілька років тому Одеська область успішно почала втілювати власні проєкти завдяки донорським коштам, адже тоді донори відбирали саме ті регіони, де громади, бізнес і місцева влада мали готові пропозиції з прорахунками.
«Головне – мати готові проєкти з відновлення, адже фінансування можна знайти. Сьогодні склалися сприятливі умови: в Україну заходить багато інвесторів, а роботою в Болградському районі зацікавлені Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку», – підкреслила спікерка.
Інтернет-видання Бессарабії
