Інтернет-видання Бессарабії
Пошук

Побратим загиблого воїна з Болграда Віталія Шрубковського: “На таких, як він, тримаються Збройні Сили України”

01 Жовтня 2024 11:00
Лілія Биковська
Побратим загиблого воїна з Болграда Віталія Шрубковського: “На таких, як він, тримаються Збройні Сили України”

Першого жовтня в Україні відзначають День захисників і захисниць України. У цей день ми вшановуємо кожного, хто став на захист країни. Серед них – мешканець міста Болград, старший сержант Шрубковський Віталій Сергійович, який загинув, захищаючи територіальну цілісність України. Інтернет-видання «Махала» поспілкувалося з побратимом Віталія на позивний «Штурвал». Він розповів, якою людиною та військовим був загиблий, про його професійні досягнення та нагороди.

Воїн із серцем музиканта

Народився Віталій Сергійович 31 березня 1978 року в селищі Летичів Хмельницької області. Попри це, саме Болград став йому рідним містом. Тут він створив сім’ю та в 1998 році почав свій військовий шлях: проходив строкову службу в 1-й аеромобільній дивізії, згодом підписав контракт та служив на посадах у місті Миколаїв в 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді та підрозділах військової частини морської піхоти.

Окрім військової служби, у Болграді Віталій Сергійович був відомий багатьом завдяки своїй участі у вокально-інструментальному ансамблі «Альтаїр».

«Він дуже добре співав та писав музику. У нього вдома був цілий музичний центр, колонки, мікрофони, підсилювачі. До того ж грав на клавішних інструментах. До призову Віталій грав на весіллях та підробляв живою музикою в ресторанах у зоні курортних відпочинків», – згадує побратим.

Захисник також був учасником миротворчої місії ООН, а з червня 2014 року вирушив до зони проведення антитерористичної операції у складі 79 ДШБР. Тут він мав поранення, після яких все одно повертався на службу. Коли розширився штат 88-го окремого батальйону морської піхоти і з’явилися місця у мінометній батареї, Віталій Сергійович перейшов туди. Був головним сержантом, командиром міномета, мінометного взводу мінометної батареї.

«Шуруп (прізвисько захисника) був кращим командиром мінометного розрахунку. Він стабільно показував високі результати у службі. Був абсолютно безстрашним, але ризикував виправдано. Якщо він десь був старшим, то роботу можна було не перевіряти, адже це 100% означало, що все буде схвачено», – каже «Штурвал».

14 серпня 2019 року, знаходячись вже безпосередньо в складі 88-го батальйону, військовий за свої професійні здобутки був неодноразово нагороджений. За зразкове виконання бойових завдань наказом міністра оборони України був нагороджений відзнакою МО України – нагрудним знаком «Знак пошани». Також він брав активну участь в організації та проведенні багатьох міжнародних військових навчань рівня “Козацький Степ” та SEA BREEZE.

«Віталія всі дуже цінували, до нього завжди можна було звернутися за допомогою. Він був дуже надійною людиною, і якщо він щось обіцяв, то точно це зробить», – додає військовий.

1 липня 2021 року розпорядженням секретаря Ради Національної Безпеки та Оборони за зразкове виконання навчально-бойових завдань та з нагоди Дня Військово-Морських Сил Збройних Сил України старший сержант Віталій Шрубковський був нагороджений почесною відзнакою.

Окрім цього, Указом Президента України від 16 травня 2023 року №282/2023 старший сержант Віталій Шрубковський був посмертно нагороджений державною нагородою – орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

У вогні війни

На початку повномасштабного вторгнення Віталій Сергійович у складі мінометної батареї виконував бойові завдання з недопущення висадки морських і повітряних десантів на узбережжі Одеської області. У вересні 2022 року військовослужбовець був залучений до активної фази наступальної операції на Херсонському напрямку.

З вересня по жовтень 2022 року, під командуванням старшого сержанта Шрубковського, завдяки майстерному застосуванню тактики блукаючого міномета та ефективному коригуванню вогню за допомогою БПЛА, розрахунок автоматичного 82-мм міномета 2Б9 “Васильок” влучними ударами спромігся нанести ворогу значні втрати у живій силі, озброєнні та техніці, успішно вражаючи один за одним бліндажі з боєкомплектом та особовим складом, а також вогневі позиції російських розрахунків.

«Як командир, він тримав своїх хлопців у дисципліні, однак вони його слухали не через те, що він на них кричав, а через те, що він завжди до кожного ставився по-людськи. Своїх підлеглих він навчав усього, вони всі були професійно підготовлені», – розказує побратим.

Втрата справжнього героя

7 жовтня 2022 року, біля 12:30 дня, внаслідок раптового ворожого танкового обстрілу позиції мінометного розрахунку поблизу опорного пункту “Орел” в районі населеного пункту Білогірка Великоолександрівської селищної громади Бериславського району Херсонської області, через множинні осколково-вибухові поранення несумісні з життям, військовий загинув.

«Це дуже гірка втрата. Він був першим з нашого батальйону, кого я побачив загиблим. Того дня я був на стабілізаційному пункті, коли Віталія привезли на броні з переправи. Цей день я ніколи не забуду», – з сумом розповідає «Штурвал».

13 жовтня Віталія поховали в місті Болград, який став йому по-справжньому рідним містом.

На вічну памʼять

Іменем Віталія Шрубковського у місті Болград названо колишній провулок Пушкіна, а в рідному місті захисника – на фасаді Летичевського ліцею №2 встановили меморіальну дошку на честь випускника.

Поділитись
Зараз читають