Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Ізмаїл Регеду Дмитра Володимировича, який загинув від рук російських окупантів у березні 2022 року.
Як повідомляє платформа “Меморіал Героїв”, народився Дмитро 15 серпня 1998 року в селі Чулаківка, на Херсонщині. Навчався у школі № 4 міста Гола Пристань. У вільний час займався у музичній школі, обравши для себе гітару. Додатково волонтерив, а також займався спортом — був легкоатлетом.
По закінченню навчання хлопець отримав фах зварювальника у Херсонському професійному ліцеї. У 2016 році хлопця призвали до лав Національної Гвардії України і для проходження своєї строкової служби Дмитро переїхав у місто Ізмаїл.
Згодом хлопець перевівся до НГУ в Херсоні. Обравши для себе військовий шлях, Дмитро з 2020 року став служити у окремому загоні спеціального призначення НГУ “Азов”, обіймаючи посаду мінометника-координатора.
Повномасштабне вторгнення застало захисника вже безпосередньо під час служби. Разом із побратимами воїн перебував у Маріуполі в оточенні. Тоді родина ледве змогла зв’язатися із сином, а згодом і самі батьки хлопця опинилися в окупації.
Останній раз “Деко” зателефонував рідним 8 березня: привітав матір, дружину і доньку зі святом. А вже 13 березня 2022 року в Маріуполі на Донеччині, захисник загинув.
17 березня матері зателефонували з Патронатної служби «Азова» та повідомили, що її син поліг під час бойового завдання.
Станом на листопад 2025 року тіло військового досі не знайдено і не поховано. Вдома у воїна залишилися мати батько, дружина, донька та молодший брат.
Указом Президента України сержанта Регеду Дмитра було посмертно нагороджено орденом «За мужність».
Інтернет-видання Бессарабії
