Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Петрівськ Болградського району Крилєва Петра Петровича, який загинув від рук російських окупантів у квітні 2024 року.
У студентські роки чоловік познайомився із своєю майбутньою дружиною – Вікторією, а по закінченню навчання Петро Петрович переїхав до Южноукраїнська, рідного міста дружини.
Як повідомляє Південноукраїнська міська рада, народився Петро Петрович 17 жовтня 1975 року у селі Петрівськ Бессарабської селищної ради. Тут чоловік ріс та навчався у Петрівському ліцеї. Згодом вступив до Одеського Державного економічного університету.
Спочатку чоловік працював економістом у податковій інспекції. Далі інженером у підприємстві «Укртелеком». Через деякий час, він перейшов у банківську сферу: працював управляючим філій чотирьох банків – «Імексбанк», «Укрсоцбанк», «Правексбанк» та «Пумб».
Вільний від роботи час чоловік присвячував дружині та трьом синам – Владиславу, Іллі та Єгору. Також у нього було хобі – він вирощував квіти.
24 лютого 2022 року Петро Петрович, який за станом здоров’я не міг служити в армії, з початком повномасштабного вторгнення добровільно пішов на фронт.
Серед побратимів отримав позивний “Болгарін”. Був стрільцем 2-го піхотного відділення 3-го піхотного взводу 2-ї піхотної роти.
Під час служби намагався бути максимально корисним для підрозділу. Захиснику спочатку довелося випробувати себе в окопах, але незабаром командування довірило йому фінансові питання, а також роботу з документами.
30 квітня 2024 року воїн виконував завдання від командування біля села Машеве Чернігівської області, де трагічно загинув. Поховали військовослужбовця у секторі почесних поховань Южноукраїнського кладовища.
24 лютого 2025 року на стіні Петрівського ліцею Бессарабської селищної ради було відкрито меморіальну дошку на честь загиблого випускника Крилєва Петра.