Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Рені Ізмаїльського району Ільченка Валерія Миколайовича, який загинув від рук російських окупантів у березні 2025 року.
Як повідомляє Ізмаїльська районна державна адміністрація, народився Валерій Миколайович 25 січня 1977 року у місті Рені. Тут, у свій час, закінчував місцеву школу. Мав старшу сестру Аллу. Запам’ятався дуже добрим, життєрадісним, позитивним, завжди усміхненим чоловіком, який мав особливе почуття гумору.
Як раніше писало наше видання, у цивільному житті чоловік мав й власну родину. Починаючи з 2014 року Валерій Миколайович добровільно доєднався до лав ЗСУ. Був учасником АТО, а згодом й ООС. Разом із побратимами боронив схід рідної країни.
У повномасштабну війну захисник виконував військовий обов’язок у складі 106-го окремого батальйону територіальної оборони. Був стрільцем-помічником гранатометника 2-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти.
За понад 10 років служби воїн неодноразово мав поранення та контузії, проте все одно вертався у стрій, пройшовши найгарячіші ділянки фронту. Незадовго до загибелі військовий мав списатися з війська за станом здоров’я. Проте 9 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олександропіль Очеретинської сільської громади Покровського району Донецької області воїн загинув.
Ще деякий час він вважався зниклим безвісти, що давало надію його рідним. Проте у вересні 2026 року звістка офіційно підтвердилась.
Вдома у військовослужбовця залишилась мати, сестра та дружина. 3 вересня з воїном попрощалися у рідному місті та з усіма військовими почестями поховали на місцевому кладовищі.
