Сьогодні, 3 вересня, жителі міста Рені провели в останню путь сержанта Збройних Сил України Валерія Миколайовича Ільченка. Він віддав своє життя, захищаючи рідну землю від російських окупантів, і знайшов свій вічний спочинок у рідному місті. На прощанні з військовослужбовцем побував журналіст інтернет-видання «Махала».
Жалобні заходи розпочалися з самого ранку. О 8:30 від міського моргу вирушила траурна процесія. Скорботна колона повільно проїхала вулицями Соборною, Спортивною, Вознесенською та Морвокзальною до будинку на вулиці Будагяна, де мешкав Валерій Ільченко. У дворі дома відбулося прощання з полеглим воїном. Далі кортеж попрямував вулицями Будагяна, Морвокзальною та Степана Чобану до площі Свободи.
Підтримати родину та віддати останню шану Валерію Ільченку зібралися рідні, друзі, побратими та мешканці громади, які не змогли залишитися осторонь чужого горя. Упродовж усього маршруту люди утворювали живий коридор, схиляючи коліна перед скорботною колоною, виходили з квітами та прапорами, не приховуючи сліз та розділяючи біль непоправної втрати.
Загальноміське прощання та чин відспівування відбулися у Свято-Вознесенському соборі. Під склепіннями храму лунали молитви за упокій душі воїна, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку.
Валерій Ільченко народився 25 січня 1977 року. Як повідомила у соцмережах його племінниця Наталія Ємільянова, її дядько пройшов найгарячіші ділянки фронту та був сильним і відважним воїном.
У лавах ЗСУ Валерій Миколайович служив стрільцем-помічником гранатометника 2-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А7272. Старша сестра воїна Алла Мокану, з якою журналіст «Махали» поспілкувався на прощанні, розповіла, що він захищав Батьківщину на фронті ще з 2014 року.
Життя захисника обірвалося 9 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олександропіль Очеретинської сільської громади Покровського району Донецької області.
Біль непоправної втрати разом із родиною розділяють і шкільні друзі воїна. Своїми спогадами та болем у соцмережах поділилися однокласниці Валерія.
«Валерчику, дорогий наш однокласнику! Дуже боляче, дуже шкода, не так ми уявляли зустріч із тобою вдома… Ти 10 років життя віддав, захищаючи нас. Ми пам’ятатимемо тебе завжди! Світла тобі пам’ять, Царство Небесне. Низький уклін тобі, наш Герою, спочивай з миром, за який ти боровся, але який так і не встиг побачити», — написала Тетяна Пройка.
«Валерко, дорогий однокласнику і добра людино, дуже шкода і боляче… Ми мали б зустрітися на зустрічі однокласників, а не ось так. Низький уклін, світла пам’ять і Царство Небесне», — з болем поділилася Наталія Степанівна.
Після завершення відспівування траурний кортеж здійснив свій останній маршрут вулицею Вознесенською. Свій вічний спочинок сержант Валерій Ільченко знайшов на міському кладовищі, де його поховали з усіма військовими почестями на Алеї Слави, поруч із іншими полеглими захисниками.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Фото: Махала.
Інтернет-видання Бессарабії
