Андрій на псевдо «Хеві» – санітарний інструктор 184 окремого батальйону Сил територіальної оборони. Він уродженець Болграда на півдні Одещини. У цивільному житті він робив масажі, а зараз евакуює поранених із поля бою та надає медичну допомогу. Історію воїна розповіли у пресслужбі бригади.
“Я несу чергування на точці евакуації. Разом із водієм – ми група швидкого реагування. За командою маємо вивезти поранених або із поля бою, або із більш тилових зон. Далі стабілізуємо і направляємо в медичні заклади. Наша основна задача – надати необхідну медичну допомогу за будь-яких умов. Перед виїздом я завжди розфасовую турнікети, бинти та бандажі по кишенях, щоб потім мати змогу негайно зупинити кровотечу. Коли ми вивозимо поранених, я постійно прошу водія зупинитися, щоб мати змогу стабілізувати стан побратимів. Бо в автівці під час руху це дуже складно зробити. Але допоки ми не виїдемо із зони вогневого ураження зупинка неможлива. І я розумію водія, бо коли за нами летить FPV-дрон, він має вивезти усіх нас живими та здоровими. Тому іноді доводиться рукою тримати рани, щоб не втратити жодної хвилини, яка може вартувати життя. Ми не працюємо в тепличних умовах, тому маємо вміти виконувати мінімальну кількість маніпуляцій в максимально некомфортних умовах. Найголовніше – зупинити кровотечу, виїхати, а після цього вже можна виконувати протокольні нормативи”, – ділиться Андрій.
До лав територіальної оборони Андрій долучився 2 березня 2022 року. За час проходження військової служби виконував бойові завдання в Донецькій, Сумській, Миколаївській та Запорізькій областях.
“Коли почалося повномасштабне вторгнення, я кілька днів не міг збагнути, що взагалі відбувається. Але менш ніж за тиждень зрозумів, що українці будуть боротися задля збереження нації. Тому 2 березня 2022 року добровільно долучився до складу територіальної оборони Одеської області. Рідні підтримали мене. У будь-якому випадку, це було правильне рішення, бо я пішов у той час, коли у мене був вибір. І я зміг піти в територіальну оборону свого міста”, – розповів військові.
На думку Андрія Сили територіальної оборони – потужна структура, яка воює на рівні з усіма підрозділами Збройних Сил України: “Територіальна оборона має забезпечувати захист території, а територія – це вся Україна. Тому, на мій погляд, некоректно сприймати ТрО відокремлено від Збройних Сил України. Так, можливо, у нас не таке сильне забезпечення зброєю та технікою, але це не робить нас менш відважними. Деякі задачі виконувати важче, бо зазвичай ми підпорядковані якимось іншим структурам. Але попри все ми тримаємо стрій. З нашої бригади усі батальйони виконували завдання на фронті, а деякі підрозділи ТрО взагалі постійно на «нулі». За рік я буваю вдома лише два рази, а решту часу – працюю в підрозділі”.
Перший бойовий досвід Андрій здобув у Бахмуті. Тоді він виконував обов’язки бойового медика в роті.
“Перша бойова ротація була найважчою. Бо за короткий проміжок часу ми мали дуже багато поранених, загиблих та зниклих безвісти. Зараз у бригади, якій ми підпорядковані, є власна медична рота та шпиталь. А там – невеличка кількість людей медичного пункту виконувала функції медичної роти. Вони лікували людей, ставили крапельниці, не спали ночами. А ми, як бойові медики рот – евакуювали поранених та виконували функції польового стабілізаційного пункту. Роботи було дуже багато”, – поділився спогадами військовий.
За час великої війни мрії та бажання Андрія стали набагато простішими. І зараз він чекає того моменту, коли зможе знову просто жити.
“Багато людей пішли на війну, щоб зберегти можливість жити у своїй країні, у себе вдома. Я хочу, щоб закінчилася війна. Хочу просто жити. І я впевнений, що ми на це заслуговуємо!” – поділився Андрій.
Сьогодні підрозділ, в якому несе службу Андрій, виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку. Він разом з побратимами відкрив збір на ремонт евакуаційних авто, про який Махала повідомляла раніше. Підтримати збір можна на монобанку.
Номер картки банки: 4441 1111 2320 0325
Інтернет-видання Бессарабії
