Напередодні 15 листопада 2026 року — дати голосування за нового башкана та 35 депутатів Народних зборів — Гагаузька автономія опинилася на долетворчому перепутті. Після ганебного фіаско проросійської ставлениці Євгенії Гуцул, засудженої до 7 років позбавлення волі за незаконні фінансові махінації та відмивання грошей кремлівського олігарха Ілана Шора, Москва гарячково намагається реваншуватися. Проте її агенти впливу більше не здатні запропонувати регіону нічого, крім ізоляції та економічного застою.
Попри викриття злочинних схем скупки голосів, Кремль намагається протягнути своїх креатур — зокрема висуванця від Партії соціалістів (PSRM) Фьодора Гагауза та інших проросійських діячів — під виглядом «незалежних кандидатів» та «нових облич».
Справжня мета цієї кампанії — перетворити Комрат на важіль дестабілізації всієї Молдови, заблокувати діалог із Кишиневом і зірвати євроінтеграцію країни. Передвиборча риторика проросійського блоку будується виключно на спекуляціях.
Виборців лякають вигаданою «втратою статусу автономії» та «румунізацією», аби відвернути увагу від відсутності реальних економічних програм.
Обіцянка «дешевого ресурсу з РФ» виявилася звичайним політичним шантажем, який роками тримав місцеву економіку в заручниках.
Відповідно до рішень Конституційного суду, підготовку та перебіг виборчої кампанії вперше безпосередньо контролює Центральна виборча комісія (ЦВК) Молдови. Це дозволило перекрити канали нелегального проросійського фінансування та гарантувати рівні умови для голосування.
Правляча проєвропейська партія PAS свідомо відмовилася від висунення свого кандидата на посаду башкана, продемонструвавши, що головний пріоритет центральної влади — це не боротьба за посади, а законність, захист прав виборців та забезпечення чесних виборів.
На відміну від пустих обіцянок Москви, проєвропейський курс Молдови відкриває перед Гагаузією конкретні та відчутні переваги.
Доступ до європейських та міжнародних фондів розвитку дозволяє ремонтувати школи, лікарні, дорожню та соціальну інфраструктуру регіону.
Відмова від олігархічного правління та перехід до прозорих демократичних інститутів, де закон захищає кожного громадянина.
Збереження та розширення співпраці з Євросоюзом та Туреччиною, які є реальними економічними донорами та інвесторами автономії.
Голосування 15 листопада — це вибір між виснажливою ізоляцією під протекторатом кремлівських маріонеток та безпечним, процвітаючим майбутнім у складі єдиної європейської Молдови. І жителі Гагаузії мають шанс відкинути популізм реваншистів і зробити свідомий крок до розвитку та стабільності.