Про долю багатих людей Каракурта до приходу радянської влади відомо мало. Отримавши тавро кулака та виправно-трудові табори на дальній півночі, багато хто так і не повернувся додому. Це стосується і мешканців інших сіл Бессарабії. Адже місцеві селяни були працьовиті і багатство набули тяжкою працею.
У розпорядженні інтернет-видання “Махала” завдяки фейсбук-спільноті «Бесараски българи: історія, культура, походження» зʼявилися цікаві архівні документи радянського періоду, про які ми вирішили розповісти своїм читачам.
Бессарабські албанці, болгари, гагаузи Каракурта були заарештовані в одну ніч радянськими органами НКВС 14 липня 1940 і засуджені до 5-8 років за «боротьбу проти революційного і комуністичного руху».
Після в’язниць ГУЛАГА на тих, хто з бессарабців вижив, чекали ще довгі роки важкої праці в засланнях у Сибіру, без документів і дозволу поїхати додому.
Можливо, нащадки цих сімейств і досі мешкають у Бессарабії. Назвемо ці імена, яких радянська влада зарахувала до куркулів та засудила.
ЧЕРНЄВ Михайло Петровича, 1895 року народження, уродженець с. Каракурт, албанець, кулак, колишній член буржуазної румунської націонал-ліберальної партії;
СТАМАТОВ Іван Іванович, 1882 року народження, уродженець с. Каракурт, албанець, кулак, колишній член буржуазної румунської націонал-ліберальної партії;
БИТОВ Микола Михайлович, 1887 року народження, уродженець с. Каракурт, албанець, кулак, колишній член буржуазної румунської націонал-ліберальної партії;
СЮПЮР Костянтин Савич, 1892 року народження, уродженець с. Каракурт, албанець, кулак, колишній член буржуазної румунської націонал-ліберальної партії;
ІВАНОВ Ілля Миколайович, 1899 року народження, уродженець с. Каракурт, албанець, кулак, колишній член буржуазної румунської націонал-ліберальної партії;
ПЕРПЕРІ Михайло Миколайович, 1877 року народження, уродженець с. Каракурт, албанець, кулак, колишній член буржуазної румунської націонал-ліберальної партії;
ІВАНОВ Василь Андрійович, 1877 року народження, уродженець с. Каракурт, албанець, кулак, колишній член буржуазної румунської націонал-ліберальної партії;
ДЕРМЕНТЛІ Матвій Костянтинович, 1890 року народження, уродженець с. Каракурт, албанець, кулак, колишній член буржуазної румунської націонал-ліберальної партії; Доля їхніх сімей невідома, їх було депортовано 13 червня 1941 року.
«Згідно з обвинувальним висновком Чернєву, Стаматову та іншим особам висунуто звинувачення в тому, що, будучи за своїм соціальним станом кулаками, жорстоко експлуатували місцевих селян-наймачів та бідняків. Будучи членами буржуазної румунської націонал-ліберальної партії, а Чернєв був ще й примаром села Каракурт, доносили поліції на революційно налаштованих селян, самі жорстоко експлуатували бідняків», – йдеться у протоколі допиту.
Село Каракурт на той час мало понад 8000 га, переважно мешканці були албанцями (судячи з анкет). Дивлячись на численні списки репресованих, очевидно, що село дуже чинило опір радянському режиму, бо тут проживало багато великих та забезпечених родин.
Багатьох чоловіків із таких сімей забрали в перший місяць 1940 року з приходом радянської влади. Це тривало до 1948 р. В останній бессарабській депортації багато сімей були саме з Каракурта, були й родичі раніше репресованих.
З усіх зазначених репресованих додому повернувся лише Чернєв Михайло Петрович. В 1969 році він подав заяву про реабілітацію. У ній йому було відмовлено.
Ось так радянська влада розправлялася з тими, хто вмів працювати і був зацікавлений в економічному розвитку Бессарабії.
Читайте також:
▪️ Невідома історія: антирадянські виступи в селі Виноградівка під час Другої світової війни (Документи)
▪️ Як у Болграда хотіли забрати його імʼя: секретні документи
Інтернет-видання Бессарабії
