В редакцію інтернет-видання «Махала» звернулося подружжя з Миколаєва Оксана та Сергій. Зазвичай переселенці звертаються до нас з проханням знайти житло в Болградi, але їх звернення було про інше. Вони показали нам придбану в одному з супермаркетів Болграду в’ялену рибу, що була повна черв’яків-опаришів, та хотіли застерегти інших покупців від такої покупки.
Як розповів Сергій, придбаний лящ був засолений з нутрощами та не розрізаний, тому вони не підозрювали, що може критися всередині. Почали їсти рибу з хвоста і тільки коли дійшли до ребер побачили, що всередині опариші. Відразу ж звернулися до медичного закладу, щоб зафіксувати ймовірний факт отруєння та до супермаркету, який продав рибу.
«Мені запропонували повернути гроші, але справа не в компенсації, а в здоров’ї. Я хотів знати, чим я можу захворіти через вживання цієї риби, тому вважав, що адміністрація супроводить обстеження», – розповів чоловік.
З його слів ніхто не підказав, як діяти в подібній ситуації, куди треба звертатися, якими правами володіє покупець, якщо придбав харчові продукти неналежної якості.
Переселенці хотіли самостійно віддати рибу на експертизу в Болградський міжрайонний відділ лабораторних досліджень (в минулому – санепідемстанцію), але там повідомили, що такі аналізи не роблять, порадили звернутися в Болградське управління Держпродспоживслужби. Але де знаходяться ця організація – Оксана з Сергієм не знали, тому вирішили через наше видання попередити інших про небезпеку неякісного товару.
Якими правами в подібних випадках володіє споживач, на що може претендувати, куди повинен звертатися за допомогою та як доказати факт придбання зіпсованого продукту? Розповів начальник Болградського управління Держпродспоживслужби Сергій Атмажов.
Частиною восьмою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі придбання споживачем непридатного харчового продукту, продавець зобов’язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти.
Якщо продавець не має наміру задовольняти вимоги покупця, покупець має право звернутися зі скаргою на такого продавця до Держпродспоживслужби України.
«В першу чергу покупець має підтвердити факт придбання товару, для цього в нього має бути товарний чек. Якщо є факт порушення прав споживача, можна написати заяву до головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, при цьому необхідно вказати фізичну особу підприємця, адресу знаходження та назву магазину, де була придбана продукція, вказати її кількість та докласти копію чека. Якщо було таке звернення, проводиться позаплановий захід державного контролю об’єкта господарювання. Однак, зазначу, ці заходи в умовах воєнного стану обмежені», – пояснив Сергій Атмажов.
Інформацію про підприємця споживач може знайти в кутку споживача магазину.
Сергій Атмажов повідомив, що експертизу харчових продуктів можна зробити в Ізмаїльській міжрайонній державній лабораторії з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Одеській регіональній лабораторії (с. Хлібодарське), але після фіксування звернення до Держпродспоживслужби, бо до медзакладу надається супроводжувальний документ та процедура проводиться в рамках перевірки об’єкта господарювання. Якщо підтверджується факт отруєння і в споживача є всі необхідні документи про медичний висновок та витрати, можна звертатися до суду за стягненням матеріальної/моральної шкоди.
Ми звернулись до адміністрації магазину, де продали неякісний товар. Супутні документи на товар виробника з Ізмаїлу – сертифікат якості та товаротранспортна накладна – були в наявності. Як ми побачили з документів, якість продукту підтверджує декларація виробника датована 12 серпнем. А 13 серпня сталася ситуація з продажу риби з опаришами.
При плюсовій температурі личинки мухи можуть досягти до 1,5 см приблизно за 5 днів. За добу малоймовірно, що риба наповнилася «сюрпризом» саме в магазині.
«Так, дійсно у нас виникла така ситуація. Після того, як покупець звернувся до магазину, було запропоновано повернути кошти та були принесені вибачення. З цієї ж партії була перевірена уся риба, загалом їх було 6 штук. Ми розрізали та показали покупцеві, що інша риба була чиста. Візуально не було зрозуміло, що вона зіпсована, бо це риба з кишками, вона закрита», – розповідає продавець Оксана.
Постачальник рибної продукції з Ізмаїлу співпрацює з магазином вже понад 12 років, кожного першого числа місяця він надає сертифікат якості продукції, що буде постачатися у магазин. Щовівторка та щоп’ятниці вона з’являється на прилавку.
«Ми перевірили, чи не було в нас залишку риби та переконалися, що це було свіже завезення, зателефонували постачальнику та повернули партію, більше рибу з кишками не замовляємо. З його слів це єдиний подібний випадок в цій партії», – повідомила адміністратор супермаркету.
На гарячій лінії виробника продукції повідомили, що всю партію риби було вилучено та утилізовано.
З початку року спеціалісти територіальних органів Держпродспоживслужби взяли участь у розслідування випадків ботулізму, з них 18 були пов’язані саме з в’яленою та смаженою рибою. Варто зазначити, що купуючи сушену та в’ялену рибу промислового виробництва, навіть в закладах торгівлі, треба звертати увагу на її зовнішній вигляд, умови зберігання, наявність маркування із зазначенням дати виготовлення та терміну придатності особливо в літній період.
Ми не беремо на себе відповідальність щодо звинувачення на предмет того, хто саме допустив, що такий товар з’явився на прилавку, а потім був вживаний покупцем, але застерігаємо як виробників, постачальників, реалізаторів продукції так і покупців бути більш пильними до продуктів харчування, умов їх зберігання та вживання, адже від цього залежить стан здоров’я.
Додамо, що нормативну-правову консультацію в Болграді споживачі можуть отримати в підрозділі Держпродспоживслужби за адресою вул. Пушкіна, 73, телефон 048-46- 4-21-82, або ж за телефонами цілодобової гарячої лінії Держпродспоживслужби України (044) 364 77 80, (050) 230 04 28. Звернення громадян приймаються на сайті.
Тетяна Манолова
Інтернет-видання Бессарабії
