В обласному центрі молдавської культури у селі Новосільське Ренійської громади днями відбулася зустріч, присвячена уродженцям села Плавні братам Гецой, які пов’язали своє життя з медициною. Історія трьох братів із простої сільської родини, які стали лікарями та досягли значних професійних висот, викликала живий інтерес у всіх, хто прийшов на зустріч. Подробиці – у матеріалі інтернет-видання «Махала».
Зустріч, у якій взяли участь двоє з братів, Костянтин та Степан із дружинами, підготувала та провела Єфросинія Кожокару. У заході також взяли участь Валентина Тихня та Анжела Жоля, які розповіли про братів Гецої.

«Долі Захарія, Костянтина та Степана Гецой сповнені відданістю справі, добротою та оптимізмом. Під час зустрічі ми дізналися багато нового про кожного з братів, про їхні біографії та роботу в медицині. Двогодинна бесіда пролетіла непомітно, залишивши нам привід задуматися про тих, хто допомагає нашому одужанню, і про те, як важливо сказати щире спасибі», – розповіла журналісту «Махали» директорка обласного центру молдавської культури Маргарита Бабере.
Брати Гецой народилися та виросли у селі Плавні у родині простих сільських трудівників. Батько працював комбайнером-водієм, мати була колгоспницею. Усі троє синів обрали медицину, і кожен досяг у ній значних успіхів.
Старший брат Захарій Васильович, 1943 року народження, став полковником медичної служби. Його кар’єра вражає досягненнями у професії. Він навчався у Кишинівському медінституті на санітарному факультеті, а після четвертого курсу вступив до Куйбишевської військово-медичної академії. Після її закінчення отримав розподіл на космодром Байконур, де протягом восьми років працював санітарним лікарем, перевіряв харчування космонавтів та займався питаннями санітарного контролю. Потім служив головним токсикологом у Приморському військовому окрузі Російської Федерації, а потім – головним токсикологом-радіологом у Групі радянських військ у Східній Німеччині, де прослужив близько 10 років. Після служби Захарій Васильович викладав медицину у військовому шпиталі в Кишиневі. Як фахівець санітарного профілю, він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Наразі полковник медичної служби перебуває на заслуженому відпочинку.
Середній брат Костянтин Васильович присвятив медицині близько 45 років. Першим місцем роботи стала дільнична лікарня у Новосільському, де він обійняв посаду головного лікаря. Вибір був зумовлений бажанням бути ближчим до батька, який потребував постійного медичного спостереження. Пізніше його запросили очолити медсанчастину ізмаїльського заводу «Еталон», де працювало близько двох тисяч робітників. Коли підприємство закрилося, він перейшов до портової лікарні на посаду заступника лікаря з трудової експертизи, потім працював у районній лікарні на тій самій посаді. Наразі, перебуваючи на пенсії, продовжує працювати в Ізмаїльській лікарні водників.
Молодший брат Степан закінчив Кишинівський медінститут та отримав розподіл у Вулканешти. Все життя пропрацював хірургом та завідувачем поліклініки. Нині перебуває на заслуженому відпочинку та живе у рідному Плавні.

«Брати Гецой – душевні, відкриті люди, уважні до своїх пацієнтів. Їхня біографія – це приклад того, як діти з простої сільської родини завдяки завзятості, таланту та відданості справі змогли досягти висот у професії та присвятити життя служінню людям», – каже їхній односелець, завідувач Плавнинської сільської лікарської амбулаторії Степан Корецький, який добре знає братів.
За словами Степана Степановича, за всю історію Плавні лікарями стали 60 уродженців цього села.
«Це вражаюча цифра для одного населеного пункту. Багато молодих фахівців зараз працюють у Румунії, Німеччині, а в Парижі є лікар-гінеколог, виходець із нашого села. У Румунії працюють кілька стоматологів із Плавні», – зазначив Степан Корецький.
Раніше ми розповідали, що один із братів Гецой, Захарій Васильович, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Фото надані Маргаритою Бабере.