Доступ до питної та технічної води є однією з базових умов життя в громаді. На півдні Одещини це питання останніми роками загострюється через зниження рівня води у водоймах регіону. Від стабільного водопостачання залежить повсякденне життя мешканців, робота соціальних закладів і господарств. Для частини населених пунктів забезпечення водою залишається одним із ключових інфраструктурних питань.
Журналіст інтернет-видання «Махала» розпочинає нову серію статей про водопостачання у громадах Болградського району. У межах серії аналізуватиметься стан водних ресурсів, якість питної води, проблеми з водопостачанням та заходи, які вживає місцева влада.
У першому матеріалі розповідаємо про загальний стан водних ресурсів і водопостачання Болградського району за даними обласних та державних структур. Наступні матеріали будуть присвячені окремим громадам району. Завершить серію порівняльний матеріал, у якому «Махала» зіставить ситуацію з водопостачанням у різних громадах.
Для отримання інформації про загальний стан водопостачання у Болградському районі журналіст інтернет-видання «Махала» направив запити до профільних державних та обласних структур. Кожна з них надала дані в межах своїх повноважень.
Отримані відповіді демонструють, що водозабезпечення району має одразу кілька проблемних напрямів. Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю протягом 2024–2026 років фіксує на водних об’єктах Одеської області, зокрема Болградського району, зниження рівня води та погіршення її якості. Держпродспоживслужба повідомила, що у 2025 році під час окремих досліджень привізної питної води були виявлені невідповідності санітарним вимогам. Одеська ОВА, своєю чергою, надала інформацію про заходи та проєкти, які реалізуються або плануються у сфері водопостачання.
Зібрана інформація показує, що питання водопостачання у Болградському районі не зводиться до одного чинника. На нього одночасно впливають стан природних водних ресурсів, якість води, технічний стан інфраструктури та можливості її оновлення. Частина проблем має довгостроковий характер і пов’язана з природними умовами півдня Одещини, інша залежить від конкретних управлінських та інфраструктурних рішень.
Одним із ключових водних об’єктів району є водосховище Ялпуг. Саме воно залишається основним джерелом питного водопостачання міста Болград. За даними Басейнового управління, інші водні об’єкти на території Болградського району не використовуються як джерела питного водопостачання населених пунктів.
«На території Болградського району державний моніторинг поверхневих вод здійснюється у трьох пунктах спостереження: на водосховищі Ялпуг біля Болградського питного водозабору та села Коса, а також на річці Великий Ялпуг у селі Табаки. Щомісяця фахівці відбирають проби води та проводять дослідження на вміст забруднюючих речовин і визначення фізико-хімічних показників», — повідомили в Басейновому управлінні водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю.
На тлі регулярного моніторингу фахівці фіксують погіршення загальної ситуації з водними ресурсами. Протягом 2024–2026 років на водних об’єктах Одеської області, зокрема й Болградського району, спостерігається тенденція до зниження рівня води та погіршення її якості. Серед основних причин у Басейновому управлінні називають зміну клімату та зменшення кількості атмосферних опадів. Ця тенденція безпосередньо стосується території, для якої водні ресурси мають важливе значення для питного водопостачання та сільського господарства.
«Через низький рівень води в річці Дунай відсутня можливість забезпечити повноцінний водообмін у водосховищах Кагул та Ялпуг-Кугурлуй, що негативно впливає на їх гідрологічний та екологічний стан, а також на якість води, яка використовується для потреб сільського господарства і питного водопостачання населення. За наявною інформацією, короткострокові прогнози розвитку гідрологічної ситуації залишаються несприятливими, тоді як офіційні довгострокові прогнози наразі відсутні», — повідомили у Басейновому управлінні.
За інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, у 2025 році фахівці дослідили десять проб привізної питної води з резервуарів у пришкільних таборах закладів освіти Арцизької громади. У двох випадках показники не відповідали встановленим санітарним вимогам. Йдеться про резервуари Главанського та Прямобалковського ліцеїв. У кожному з них зафіксували відхилення за різними показниками.
У Главанському ліцеї виявили загальні коліформи на рівні 4 КУО на 100 кубічних сантиметрів при нормі не більше одного. У Прямобалковському ліцеї перевищення стосувалися сухого залишку, сульфатів та загальної жорсткості. Після отримання результатів відомство направило відділу освіти Арцизької міської ради пропозиції щодо забезпечення закладів водою гарантованої якості. Згодом резервуари очистили, а адміністрації закладів уклали договір з Одеським обласним центром контролю та профілактики хвороб для подальшого лабораторного контролю.
Окремо у відповіді йдеться про звернення мешканців щодо якості питної води. У 2025 році до управління надійшло одне таке звернення, яке стосувалося села Теплиця Болградського району. У 2026 році подібних звернень не надходило. Також протягом 2025 року та поточного періоду 2026 року в районі не реєстрували спалахів інфекційних чи інших захворювань, пов’язаних із водним фактором передачі.
«За отриманими результатами від ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ» щодо невідповідності зразків питної води вимогам ДСанПіН у населених пунктах Болградського району Головним управлінням направлено: у 2025 році 29 листів з пропозиціями суб’єктам господарювання та 30 листів органам місцевого самоврядування; за 6 місяців 2026 року 18 листів з пропозиціями суб’єктам господарювання та 18 листів органам місцевого самоврядування», — повідомили у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області.
Йдеться про листи, які відомство направляло відповідальним підприємствам та місцевій владі після отримання інформації про невідповідність проб води санітарним вимогам. Які саме заходи пропонувалися у кожному з цих листів, у відповіді не уточнюється.
Забезпечення населених пунктів стабільним доступом до питної води залежить не лише від стану природних джерел, а й від розвитку водопровідної інфраструктури. Одним із проєктів, який має покращити водозабезпечення частини Болградського району, є будівництво Болградського групового водопроводу. В Одеській ОВА повідомили, що реалізацію проєкту вже розпочато, а головним розпорядником бюджетних коштів визначено Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області.
«Завершення будівництва Болградського групового водопроводу дасть змогу забезпечити питною водою близько 17 781 мешканця 8 населених пунктів. Реалізація зазначеного проєкту є одним із ключових заходів щодо підвищення водостійкості південних територій області та зменшення залежності окремих населених пунктів від локальних малопродуктивних або неякісних джерел водопостачання», — зазначили в Одеській ОВА.
Також, за інформацією обласної військової адміністрації, в регіоні діє Регіональна програма «Питна вода Одещини» на 2026–2029 роки. Щоб детальніше з’ясувати, які заходи вона передбачає та як планується їх фінансування, журналіст інтернет-видання «Махала» проаналізував затверджений документ і додатки до нього. У програмі визначені основні проблеми водозабезпечення області, шляхи їх розв’язання, заплановані роботи та орієнтовні обсяги фінансування.
Південний регіон, до якого віднесені Ізмаїльський, Болградський та Білгород-Дністровський райони, у програмі названий територією з найбільш критичною ситуацією з водозабезпеченням. На переважній більшості цієї території підземні води мають високу мінералізацію та містять надмірні концентрації шкідливих домішок, що робить їх непридатними для пиття. Населення залежить, зокрема, від водопостачання з Дунаю та озера Ялпуг, а також від артезіанських свердловин із високою мінералізацією. Одним зі шляхів забезпечення питною водою південних районів у документі визначено будівництво групових водопроводів.
Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми протягом 2026–2029 років, становить 1 млрд 174,66 млн грн. У детальному фінансовому додатку передбачено 260 млн грн із державного бюджету, 357,55 млн грн із районних бюджетів та бюджетів територіальних громад і 557,11 млн грн з інших джерел. Конкретний обсяг фінансування з обласного бюджету наперед не визначений та має встановлюватися відповідно до рішень про обласний бюджет. Водночас програма допускає залучення грантів міжнародних організацій, коштів міжнародних програм, запозичень, благодійних внесків та інших джерел, не заборонених законодавством.
Найбільший обсяг коштів, а саме 587,01 млн грн, передбачено на доведення якості питної води до встановлених нормативів. Ще 471,1 млн грн закладено на покращення забезпеченості централізованим водопостачанням та водовідведенням, а 116,55 млн грн — на охорону джерел питного водопостачання. Серед передбачених заходів є будівництво та реконструкція водозабірних споруд, встановлення систем доочищення води та бюветних комплексів, ремонт водопровідних мереж і насосних станцій, а також будівництво та реконструкція очисних споруд.
Зокрема, 81,1 млн грн передбачено на встановлення систем доочищення питної води та облаштування пунктів її розливу, насамперед для дошкільних, шкільних і лікувальних закладів. Ще 61,6 млн грн заплановано на встановлення бюветних комплексів для населення. На будівництво, реконструкцію та ремонт мереж централізованого водопостачання закладено 188 млн грн, а на капітальний ремонт і реконструкцію насосних станцій — 140,9 млн грн. У програмі ці заходи розраховані на весь період її реалізації до 2029 року.
До 2029 року програмою передбачено довести частку населення, забезпеченого цілодобовим водопостачанням, до 95%. Також планується скоротити протяжність аварійних водопровідних і каналізаційних мереж щонайменше на тисячу кілометрів та зменшити втрати питної води на 15–20%. Серед інших цільових показників — реконструкція 15 каналізаційних очисних споруд, буріння 109 нових артезіанських свердловин та економія електроенергії на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства до 25%.
Інтернет-видання Бессарабії
