Після роботи в аптеці Лариса Сербінова із міста Рені почала писати вірші. Творчість прийшла в її життя не одразу і не назавжди: були роки, коли вона зовсім не писала. Повернутися до поезії їй допомогли люди – ті, хто став для неї однодумцями, підтримкою і зрештою майже родиною. Лариса говорить про поезію як про своєрідні ліки: слово, на її переконання, може підтримати людину у складний момент, подарувати надію і навіть допомогти знову відчути радість життя.
Лариса Петрівна за освітою медик. Багато років вона працювала в аптеці, де щодня мала справу з ліками та людьми, які потребували допомоги. Проте згодом у її житті з’явилися ще одні «ліки» – поезія.
“Писати вірші я почала через кілька років після того, як залишила роботу в аптеці. Спочатку творчість стала для мене способом висловлювати власні думки й переживання. Але потім настав період, коли вірші перестали народжуватися. Натхнення не було. Все змінилося, коли в моєму житті з’явилися люди, з якими я відчула себе своєю. Це були творчі особистості: хтось писав прозу, хтось — вірші, хтось займався живописом. Але об’єднувала нас не лише творчість. Ці люди стали для мене колом однодумців, які підтримували одне одного і в складні, і в радісні моменти”, – ділиться поетеса.
Натхненням найчастіше ставали люди. Зустріч, розмова, погляд, певна емоція — іноді цього було достатньо, щоб згодом народився вірш. Лариса порівнює цей процес із насіниною, яка потрапляє в землю і поступово проростає.
“Спочатку людина може просто подарувати мені сильну емоцію. Потім ця емоція залишається всередині, проживається, осмислюється — і зрештою перетворюється на слова. Іноді джерелом натхнення стає природа. Але найчастіше – саме люди”, – додала Лариса Петрівна.
До того, що вона вкладає у свої вірші, жінка ставиться відповідально. Їй важливо, щоб її поезія була схожою на ті ліки, які вона колись продавала в аптеці й точно знала: вони мають допомогти людині. Сьогодні Лариса Сербінова продовжує писати тоді, коли відчуває внутрішню потребу.
Деталі у відео.
Нагадаємо, майже три десятиліття тому в Рені кілька людей, які писали вірші й малювали, зрозуміли, що хочуть не просто творити наодинці, а мати спільний простір для спілкування. Так з’явився літературний клуб “Джерела”. Членом цього клуба є й Лариса Сербінова.
Інтернет-видання Бессарабії
