Озеро Китай, що розташоване в Ізмаїльському районі Одеської області, перебуває на межі загибелі та висихання. Таку оцінку надала Ізмаїльська районна державна (військова) адміністрація у відповіді на інформаційний запит інтернет-видання «Махала». Попри те, що після майже повного пересихання водойми у 2025 році рясні опади частково відновили рівень води, ситуація залишається критичною: природний водообмін практично припинився, рівень води продовжує знижуватися, а маловоддя вже негативно впливає на водні біоресурси.
У відповіді на запит районна адміністрація зазначає, що станом на 2 липня 2026 року фактичний рівень води в озері Китай становив 0,75 мБС, тоді як нормативний підпірний рівень має бути 1,50 мБС.
Обсяг води в озері нині становить 70,35 млн кубометрів, що майже на 41,6 млн кубометрів менше, ніж при нормативному рівні.
Районна влада наголошує, що сьогодні озеро «знаходиться на межі загибелі та висихання», а рівень води продовжує поступово знижуватися до критичних позначок.
Посадовці пояснюють, що екосистемне виснаження найбільше зачепило не лише озеро Китай, а й Катлабух, де природний водообмін практично припинився.
За інформацією адміністрації, упродовж 2025–2026 років не було жодного тривалого періоду, який дозволив би самопливом наповнити водойму до нормативного рівня. Підйоми рівня Дунаю були короткочасними та не забезпечили накопичення достатніх запасів води.
Основною причиною втрат води називають випаровування. При цьому забір води на зрошення становив незначну частку порівняно з природними втратами.
У відповіді також зазначають, що аналіз гідрологічних даних за останні сім років свідчить про відсутність тенденції до стабільно високих рівнів Дунаю. Через це озеро Китай і надалі потребуватиме примусового наповнення.
Через маловоддя відбувається замулення дна, збільшується вміст забруднювальних речовин, зростає мінералізація води, активно розростається небажана водна рослинність та мікроорганізми.
Усе це вже негативно впливає на нерест риби та призводить до поступового зникнення цінних видів водних біоресурсів.
Посадовці визнають, що нинішній стан озера практично унеможливлює ведення рибогосподарської діяльності.
Окрему увагу у відповіді приділено технічному стану інфраструктури. За даними Ізмаїльської РДА, насосна станція «Кофа» передана в експлуатацію приватній кампанії, насосна станція №3 перебуває у незадовільному стані й не може працювати на повну потужність, що суттєво ускладнює примусове наповнення озера.
Крім того, у критичному стані перебувають дамба, шлюзи та інші гідротехнічні споруди. Через замулення каналів і фізичний знос водообмін із Дунаєм не забезпечує необхідного притоку води.
Ізмаїльська РДА наголошує, що подальше зволікання з реконструкцією може призвести до незворотної втрати озера як природного та господарського об’єкта.
За повідомленням посадовців, протягом 2024–2026 років неодноразово спрямовувалися звернення до Міністерства економіки, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Одеської обласної військової адміністрації та інших державних органів щодо необхідності порятунку придунайських водойм.
Серед першочергових заходів, які, на думку адміністрації, необхідно реалізувати, названо покращення стану Кислицького рукава як джерела водопостачання, приведення у належний стан підвідних каналів, ремонт обладнання, будівництво насосної станції на сонячних панелях, демонтаж рибостримуючого пристрою та поглиблення самого озера.
Також зазначається, що до вирішення екологічних проблем Придунав’я планують залучати міжнародних партнерів, зокрема організацію Rewilding Ukraine.
Нагадаємо, депутати Ізмаїльської райради прийняли звернення до центральної влади, щоб повернути насосну станція «Кофа» у державну власність.
Інтернет-видання Бессарабії
