Сьогодні цифрове середовище наповнене різними інструментами впливу, які формують поведінку людей, їхній емоційний стан і суспільні настрої. Великий потік інформації у мережі ускладнює відокремлення достовірних даних від маніпулятивних або хибних. У результаті такі загрози стають одним із ключових викликів сучасності, адже вони здатні посилювати тривожність та спотворювати сприйняття подій. Інтернет-видання “Махала” розбиралося у цій темі.
“Сучасне явище information overload (інформаційне перевантаження) описує ситуацію, коли кількість доступної інформації перевищує здатність людини ефективно її обробити, що призводить до втрати уваги, складнощів у прийнятті рішень та зниження продуктивності. У такому стані людина частіше покладається на емоції або спрощені судження замість критичного аналізу. Це робить її більш вразливою до маніпуляцій, фейкових новині або навмисно викривлених повідомлень”, – за даними наукових публікацій на платформі ScienceDirect (2024).
У таких умовах інформаційний простір наповнений різними загрозами: від інформаційно-психологічних операцій і фішингових схем до фейкових новин, маніпулятивних наративів та інших форм інформаційного впливу. Усі вони спрямовані на посилення страху, підрив довіри та викривлення уявлень про події. Також Розглянемо, як ці загрози проявляються на конкретних прикладах із півдня Одещини.
Інформаційно-психологічні операції (ІПСО) – це цілеспрямовані кампанії з поширення інформації або дезінформації, мета яких впливати на емоції, переконання та поведінку людей. Це не окремі фейки, а системний вплив на свідомість. На півдні Одещини такі операції проявлялися, зокрема, через фейкові телеграм-канали, які поширювали повідомлення про нібито загрозу російського десанту. Наприкінці 2025 року подібні повідомлення знову з’явилися в інформаційному просторі, однак керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко спростував цю інформацію, наголосивши на її неправдивому характері.
Фейкові новини – це неправдиві або свідомо перекручені повідомлення, які подаються у формі новин і створюють у людей хибне уявлення про події. Вони поширюються через телеграм-канали, соціальні мережі або сайти й використовуються як інструмент Інформаційно-психологічних операцій для впливу на суспільні настрої. Показовим прикладом став фейк у червні 2022 року про нібито виявлення випадків холери в Кілійській багатопрофільній лікарні, який був оперативно спростований Одеською обласною військовою адміністрацією та підтверджений як неправдивий самою пікарнею у Facebook
Окремим різновидом інформаційних загроз телефонні шахрайства, побудовані на емоційному тиску. Зловмисники телефонують людям, часто вночі, представляються працівниками різноманітних установ та повідомляють, що їхній родич нібито потрапив у аварію та перебуває в небезпеці. Мета таких дзвінків викликати сильний страх і змусити людину негайно переказати гроші. У цих випадках використовується не лише фінансовий обман, а й психологічна маніпуляція, що робить людину вразливою до помилкових рішень.
“Я можу поділитися власним прикладом такого способи атаки, який стався зі мною кілька років тому. Приблизно о другій ночі мені зателефонували та повідомили, що мій син потрапив у серйозну аварію, тому терміново потрібні гроші на операцію. 3 просоння я не одразу зрозуміла, що відбувається, мене охопила паніка, і в почала розпитувати, як саме можна переказати кошти. Голос на тому кінця телефону постійно тиснув на мене, повторюючи, що часу на роздуми обмаль. Лише за кілька хвилин, коли емоції трохи вщухли, я почала аналізувати ситуацію та зрозуміла, що щось не сходиться. Тоді й дійшло, що це шахраї, адже насправді у мене взагалі немає сина. Після цього я ще довго не могла заспокоїтися, усвідомлюючи, наскільки легко людину можна вивести з рівноваги за допомогою страху”, – розповіла мешканка Болградського району Теодора Шоп.
Фішингова загроза є ще однією формою інформаційного впливу, яка спрямована не на масову аудиторію, а на конкретних користувачів. Фішинг полягає у надсиланні підроблених повідомлень, які імітують листи від банків, державних установ або сервісів, щоб виманити паролі, дані карток чи доступ до акаунтів. Зокрема, нещодавно Центр протидії дезінформації попереджав про фішингові схеми, у яких шахраї діють від імені поштових сервісів, намагаючись виманити персональні дані або отримати доступ до акаунтів мешканців регіону. Подібні атаки можуть мати прямі фінансові наслідки та завдавати шкоди приватним особам, особливо у випадках, коли користувачі неправильно ідентифікують джерело повідомлення.
В цифровому середовищі важливо залишатися пильними й розуміти, як отримані або поширені повідомлення можуть впливати на інших. Навіть звичайний репост, коментар чи переспаний текст здатні стати частиною масштабної маніпулятивної кампанії. Неперевірені дані, поширені з добрих намірів, нерідко працюють на користь тих, хто прагне посіяти паніку, недовіру або розкол у суспільстві. Тому варто замислюватися не лише над тим, що читається, а й над тим, що передається далі. У таких умовах критичне мислення, перевірка джерел і порівняння даних із кількох надійних ресурсів залишаються основними способами захисту від Інформаційних загроз.
У наступній публікації серії детальніше розглянемо поняття кібергігієни та інформаційних бульбашок, а також розповімо, як перевіряти інформацію й зменшувати ризики дезінформації у повсякденному цифровому просторі. Зосередимося на практичних прикладах і простих кроках, які допоможуть сформувати звичку критичного мислення та підвищити особисту інформаційну стійкість.
Частина візуальних матеріалів до публікації згенеровані за допомогою інструментів ШІ.
Валерій Гайдаржи
Інтернет-видання Бессарабії
