Чиста питна вода — одна з базових потреб кожної людини. Але наскільки безпечно пити воду з крана в Сараті? З таким питанням наприкінці березня журналістка інтернет-видання «Махала» звернулася до голови Саратської селищної ради Вікторії Райчевої. У запиті йшлося не лише про відповідність якості води санітарним нормам України, а й про можливості фінансування модернізації системи водопостачання з боку місцевого або державного бюджету. Журналістка отримала відповідь селищної ради, але водночас поспілкувалася з мешканцями Сарати, аби дізнатися, якою вони бачать ситуацію з водопостачанням у своєму селищі. Що каже влада і як думають люди — далі у матеріалі «Махали».
У відповіді на журналістський запит щодо стану водопостачання в селищі Сарата, Саратська селищна рада повідомила, що на території населеного пункту функціонує 12 свердловин, обслуговуванням яких займається комунальне підприємство «Сарата Комунсервіс». За запевненням селищної ради, якість води перебуває під постійним моніторингом і відповідає чинним санітарним нормам.
Підприємство працює за затвердженим графіком забору води та має укладений договір із Білгород-Дністровським районним відокремленим підрозділом ДУ «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України». Усі свердловини мають відповідні паспорти та дозволи на спеціальне водокористування.
Крім того, повідомляється, що стан водопровідної мережі перебуває на постійному контролі, і в разі необхідності проводяться своєчасні ремонтні роботи.
21 березня 2025 року рішенням сесії селищної ради була затверджена програма «Питна вода Саратської селищної територіальної громади» на 2025 рік (рішення №1855-VIII). Вона передбачає фінансування заходів із придбання та ремонту обладнання для артсвердловин і водогонів, а також поточне обслуговування систем централізованого водопостачання в населених пунктах громади.
Місцевий житель Ігор Праведний зазначає, що проблема з якістю води актуальна не лише для Сарати, а й для всієї Бессарабії. За його словами, вода, що надходить до осель, непридатна для пиття чи приготування їжі.
«Цю воду важко назвати питною — це радше технічна вода. Іноді вона має неприємний запах, схожий на запах нечистот. Стан труб водогону викликає занепокоєння — вони іржаві й не оновлювалися десятиліттями. Усе, що робиться — це заміна насосів на водонапірних баштах у разі поломки», — каже пан Ігор.
Він також звертає увагу на те, що очисні споруди в Сараті існують, але, за його словами, вони давно не ремонтувалися й фактично не функціонують. Попри неодноразові заяви місцевої влади про виділення коштів на їх модернізацію, реальних кроків у цьому напрямку зроблено не було.
«За останні п’ять років якість води суттєво погіршилася. Щоб ситуацію покращити, потрібно принаймні прочистити башти, замінити старі труби та провести нові геологічні дослідження», — підсумовує мешканець Сарати.
Мешканець Сарати Владислав Павлов вважає, що вода в селищі є відносно непоганою, однак вживати її без додаткового очищення не варто. За його словами, у воді значно перевищено норму солей, тож її можна вважати технічною — придатною хіба що для миття посуду або купання.
Щоб сприяти покращенню ситуації, пан Владислав придбав обладнання для очищення води та відкрив у селищі пункт продажу очищеної води. Тут мешканці можуть придбати воду двох типів — мінералізовану та демінералізовану — за символічну плату.
«Для того, щоб воду з-під крана можна було споживати, потрібно встановлювати додаткове обладнання. Але навіть якщо поставити фільтри на всі водонапірні башти, домішки все одно з’являтимуться — через старі труби. Тому я переконаний, що майбутнє саме за пунктами очищеної води. Чиста вода — запорука нашого здоров’я. Якщо ми її не п’ємо, то починаємо частіше звертатися до лікарів», — пояснює Влад Павлов.
Він також додає, що побувавши в багатьох містах України, зробив висновок, що найсмачніша питна вода — саме в Бессарабії.
Житель Сарати Алім Білалов розповідає, що у його районі вода з-під крана нерідко має сторонні домішки та неприємний запах. За його словами, мешканці побоюються вживати таку воду без попередньої фільтрації, тому або встановлюють домашні системи очищення, або купують питну воду окремо.
«Проблема полягає у самому водогоні. У багатьох місцях труби, які не мінялися з 70-х рр. минулого століття, прогнили, і вода змішується з відходами зі стічних труб, які прокладені в тій самій траншеї», — зазначає пан Алім.
На його думку, вирішення проблеми можливе лише шляхом комплексного оновлення всієї системи водопостачання в Сараті. Він переконаний, що не лише заміна труб є критично важливою, а й встановлення сучасних систем стаціонарної фільтрації та запуск ефективної роботи очисних споруд.
Інтернет-видання Бессарабії
