Інтернет-видання Бессарабії

Багіра з Ізмаїльського підрозділу НГУ: історія офіцерки, яка мріяла про військову службу з дитинства

12 Серпня 2025 11:00
Олександра Батуріна
Багіра з Ізмаїльського підрозділу НГУ: історія офіцерки, яка мріяла про військову службу з дитинства

У 2023 році до лав Національної гвардії України приєдналася молода, цілеспрямована та відважна жінка — молодший лейтенант, заступниця командира патрульної роти по роботі з особовим складом 18-го окремого батальйону НГУ пані Діана. Про її шлях у кар’єрі та мрії на майбутнє розповіли у пресслужбі військової частини 3058.

Діана, яку побратими називають позивним «Багіра», з дитинства мріяла про військову форму. Ще школяркою вона брала участь у патріотичних заходах і завжди бачила себе серед тих, хто стоїть на захисті держави.

Вищу освіту здобула в Одеському державному університеті внутрішніх справ. До служби в НГУ працювала дізнавачем в Ізмаїлі, де проявила уважність до деталей та наполегливість у роботі. З початком повномасштабної війни її рішення піти до Нацгвардії стало остаточним.

«Я зрозуміла, що мої знання, досвід і готовність діяти можуть стати у нагоді в такий важкий для країни час», — каже офіцерка.

Сьогодні вона — приклад для своїх підлеглих. Колеги відзначають її витримку, рішучий погляд і здатність діяти в найскладніших умовах. Для особового складу «Багіра» — не лише командирка, а й підтримка та мотиватор.

Після Перемоги мріє більше часу проводити з родиною, подорожувати Україною та передавати свій досвід молодому поколінню. Її найбільше бажання — мир і безпека для нашої держави.

Її життєве кредо просте і водночас глибоке: «Я потрібна там, де існує необхідність».

Після Перемоги Багіра мріє більше часу проводити з рідними, подорожувати нашою країною, побачити її вільною і квітучою. І можливо, передавати свій досвід молодим, щоб вони теж вірили — мрії здійснюються, якщо працювати заради них щодня.

Але найбільше її бажання — мир в Україні. Вона хоче, щоб настав день, коли вибухи залишаться лише у спогадах, коли побратими повернуться додому, а діти знову бігатимуть подвір’ями без страху.

Поділитись
Зараз читають